#Цікавинки з часопису "Країна". Максим Кривцов.

 

    Максим Кривцов народився 22 січня 1990 року в Рівному. Батько – продавець преси, мати – бібліотекарка у школі. Закінчив місцевий технікум технологій і дизайну за спеціальністю «Виробництво нетканих тестильних матеріалів». Вивчав проєктування взуття та шкіряних виробів у Київському університеті технологій і дизайну.

    Максим – учасник Революції гідності. 2014-го вступив до лав п’ятого батальйону Добровольчого українського корпусу, за рік підписав контракт із Бригадою легкої піхоти Національної гвардії. Воював у Пісках і під Авдіївкою на Донеччині. Позивний – «Далі». «Тоді відрощував вуса, щоб накручувати, як у Сальвадора Далі. Так позивний сам напросився, як відмінник до дошки».

    Після демобілізації працював інструктором і фотографом у дитячому таборі «Строкаті єноти» на Івано-Франківщині, згодом – контент-менеджером у Центрі реадаптації та реабілітації ветеранів війни на Донбасі «Ярміз» та копірайтером у Veteran Hub.

    В інтерв’ю спецпроєкту "Слова і кулі" у квітні 2023 року Кривцов розповів, що до повномасштабного вторгнення мріяв, аби українці зрозуміли, що в країні війна.

    «Я мав одну жахливу мрію, мені це часто снилося: ходити по Києву з автоматом, чекати на свою станцію метро зі зброєю на колінах. Я з тих жахливих людей, які говорили, що потрібно, щоби війна перенеслася на вулиці, як пожежа. Щоб інші також зрозуміли, що відбувається. Вранці 24 лютого я дуже пошкодував про ці думки», – розповідав він.

    «Війна – це жахлива, абсурдна та зовсім нелогічна річ. Однак, вона – одна зі стихій, які щоразу починаються знову», – наголошував поет.

    З початком повномасштабного вторгнення росії «Далі» повернувся до армії та став на захист України.

    Писати вірші Максим почав підлітком. Друкувався у збірках із творами інших авторів – «Книга Love 2.0. Любов і війна», «Там, де вдома: 112 віршів про любов та війну», «Поміж сирен. Нові вірші війни», «Колискова 21-го століття Vol. 1: що тебе заколисує?». Пісні на вірші М.Кривцова виконує український музичний гурт «Юркеш» – «Панівна висота», «Він у ЗСУ, вона в ТрО», «Жовтий скотч». Його пісня «Легенда про жовтий скотч» звучить у фільмі «Наші котики».

    У 2023 році вийшла перша та єдина опублікована за життя збірка «Вірші з бійниці». Наклад уже змели з полиць. Цю книжку український ПЕН-клуб вніс до переліку найкращих новинок року. Залишився також незавершений роман з попередньою назвою «Радіо «Забуття».

    Максим був вегетаріанцем. Йому дуже смакували свіжоспечений хліб, трав’яний чай і кава. «Далі» дуже любив куховарити та фотографувати.

    Жив у Хотові під Києвом.

    Загинув на фронті 7 січня 2024 року. Похований у Рівному. Багато кому його смерть нагадала про українських культурних діячів, які загинули від репресій в СРСР – так зване «розстріляне відродження».

    У N 2 щотижневика «Країна» за цей рік на основі інтерв’ю виданням «Країна», «Читомо», «Цензор.нет» та дописів Максима у фейсбуку надрукована стаття Т. Порхун «Усе повинно бути органічне. Не чорно-біле». Отож, запрошуємо всіх бажаючих познайомитись ближче з творчістю та думками людини, життя якої так рано обірвала ворожа куля.