#Неквапливе_читання "Апостол Черні" Ольги Кобилянської

 

«Як я скучила, любий», «Як ти?», «Що ти мені купив-привіз?» … - варіанти перших слів, якими дружини зазвичай зустрічають своїх чоловіків після тривалої розлуки, можуть бути різними. А як вам такий, від Ольги Юліянівни Кобилянської з повісті «Апостол черні»(там дружина чекала на повернення свого чоловіка із фронту Першої світової, де бойові дії відбувалися, зокрема, як казали тоді на Галичині та Буковині, і «на Великій Україні», котра була тоді у складі російської імперії):

«Коли Юліян Цезаревич приїхав одного дня додому, перші слова Дори були:

- Як Україна?

- Вона є. І як ми самі її не запропастимо, то сповняться слова старого Гердера, що пророчив нам ролю нової Греції, завдяки гарному підсонню, веселій вдачі, музиці та родючій землі».

Красиве запитання правдивої дружини-патріотки та гідна відповідь її достойного героїчного чоловіка. І гарне пророцтво Готфріда Гердера – німецького філософа, котрий у своїх подорожніх записках ще у 18-му сторіччі, коли Україна була пригноблена та поневолена московією, побачив величезний потенціал нашого народу. Дасть Бог, воно сповниться і ми не запропастимо, відвоюємо, переможемо – адже усе маємо для цього.

До речі, зверніть увагу на розкішне слово «підсоння»: нині ми скористались би запозиченим та звичним вже латинізмом «клімат», а Кобилянська вживає це питоме українське «підсоння» - тобто те, що під сонцем – і саме там наша з вами родюча та прекрасна країна, у якої завше було особливе ставлення до цього денного світила. Радіймо ж йому та збагачуймо щодня свою мову красними словами. А для цього – читаймо класиків – вдумливо та неквапно, постійно  дякуючи за таку можливість тим, хто нині знаходиться на передньому краю оборони та щомиті наближає нашу неминучу перемогу. Слава нації! Смерть ворогам!     

#Неквапливе_читання