середа, 6 квітня 2022 р.

#психологічна допомога «Людина в пошуках справжнього сенсу. Психолог у концтаборі» Віктора Франкла.

 

«Людина в пошуках справжнього сенсу. Психолог у концтаборі» — книга австрійського психолога та психіатра Віктора Франкла (1905—1997), яку автор написав на власному досвіді та яка є однією з найбільш популярних і цитованих книг з психотерапії у світі.

25 вересня 1942 року з дружиною та батьками депортований до концтабору Терезієнштадт. Якийсь час йому дозволялося працювати за фахом. Але 19 жовтня 1944 року був відправлений до Аушвіцу. Його батьків було знищено у Аушвіці, а дружина померла у таборі Берґен-Бельзен. Про це він дізнається лише після визволення.

Йому пощастило уникнути газових камер, але на тих, хто вижив, чекали нелюдські умови життя: голод, приниження, жорстокість, страждання, важка фізична робота. Крім того, людей тримали у постійному страху і стресі. Перейшовши через усе це, спостерігаючи за собою і товаришами, Франкл віднайшов стратегії, що утримують людину над прірвою, захищають розум від божевілля та дають сенс життю.

«Я бачив сенс свого життя в тому, щоб допомагати іншим побачити сенс у своєму житті» — В.Франкл.

«Людина у пошуках справжнього сенсу. Психолог у концтаборі» є однією з найбільш популярних і цитованих книг з психотерапії у світі. Тільки англійською книга побачила близько ста друкованих перевидань, загальний англомовний наклад склав понад три мільйони примірників. Станом на 1997 рік, коли помер автор, книжка була перекладена 24-ма мовами, а загальний наклад складав понад 10 мільйонів примірників.

В.Франкл аналізує людську природу, вчинки і потреби. В цьому неймовірна сила і сенс книжки. Сміливий монолог, бесіда, якщо хочете, про те, про що не говорять, в чому не копаються. Книга складається з двох частин: власне ув’язнення, опис життя в концтаборі та роз’яснення, спостереження та виведення нового психіатричного методу — логотерапії і введення поняття проактивності. Згідно його теорій між подіями, які випали на долю людини, і її ставлення до них лежить свобода волі. Інакше кажучи, ми самі вибираємо, як відноситись до свого життя і оточуючого світу. Сучасна психіатрія й досі спирається на тези, виведені Франклом, і визнає величезний внесок в пошук сенсу і мотивацію людського існування. Франкл доводить, що тільки-но людина знаходить сенс свого існування, вона отримує сили, щоб здолати будь-які випробування. Поради людини, яка зазнала нелюдських страждань, варті того, щоб бути почутими:

«Для кожного зі звільнених в’язнів надходить день, коли пригадуючи своє життя в таборі, він уже не може зрозуміти, як все те витримав.»

«Першими ламались ті, хто вірив, що скоро все закінчиться. Після них — ті, хто не вірив в те, що це колись закінчиться. Вижили ті, хто фокусувався на своїх діях, без очікувань про те, що може чи не може статися».

«В’язень, який втратив віру в майбутнє — своє майбутнє, — приречений. Із втратою віри в майбутнє він також втрачає свою духовну стійкість; він дозволяє собі занепасти та стає об’єктом духовного й фізичного розкладу.»

«Чимало мудрості закладено у вислові Ніцше: «Той, хто знає. навіщо жити, може витримати будь-яке як»

«Пошук сенсу існування – це рушійна сила життя людини…»

«Логотерапія вчить, що є три основних шляхи знаходження сенсу життя. Перший — творча робота або вчинки. Другий — досвідчення чогось або ж зустріч із кимось; іншими словами, сенс можна знайти не тільки в роботі, але й у коханні.»

«Ми, колишні мешканці концентраційних таборів, пам’ятаємо людей, які ходили між бараками, заспокоюючи інших, віддаючи останній шматок хліба. Нехай їх було лише декілька, але їхня поведінка — незаперечний доказ, що людину можна позбавити всього, крім єдиного: останньої людської свободи — обирати власне ставлення до будь-яких наявних обставин, обирати власний шлях.»

«Живіть так, начебто живете вже вдруге і начебто вже помилилися так, як збираєтеся помилитися зараз!»

 «Коли людина виявляє, що їй призначено страждати, вона має сприйняти ці страждання як своє завдання, єдине та неповторне. Вона повинна усвідомити, що навіть у стражданні вона унікальна і єдина у Всесвіті. Ніхто не зможе звільнити її від страждань або взяти їх на себе. Сама людина обирає, як нести свій тягар.»

«Будь-де людина, яка протистоїть долі, отримує шанс осягнути щось через власні страждання.»

«Життя, урешті,— це відповідальність за знайдення правильних вирішень виниклих проблем і виконання завдань, які воно повсякчас ставить перед людиною».

«Емоція, яка є стражданням, припиняє бути стражданням, щойно ми створюємо її зрозумілу і докладну картину.»

«Мене приголомшила думка — уперше в житті я побачив істину, оспівану багатьма поетами в піснях, проголошену найвищою мудрістю багатьма мислителями: любов — це остаточна й найвища мета, до якої повинна прагнути людина. І тоді я усвідомив найвеличнішу таємницю, якою діляться поезія, мислення і віра: порятунок людини відбувається через любов і в любові. Я зрозумів, що людина, у якої в цьому світі нічого не залишилося, усе ще може відчувати блаженство, хоча б на мить, розмірковуючи про кохану особу. У стані цілковитого спустошення, коли людина не може виявити себе в корисних діях, коли її єдине досягнення полягає в тому, щоб гідно нести свої страждання, у цьому стані людина здатна, любовно пригадуючи образ коханої, відчути повноту буття. Уперше в житті я спромігся зрозуміти значення слів: «Ангели заблукали в неустанному спогляданні нескінченної слави».

«Швидкоплинність нашого існування у жодному випадку не робить його безсенсовним. Але вона визначає нашу відповідальність; оскільки все залежить від реалізації нами по суті нетривалих можливостей. Людина повсякчас здійснює вибір із безлічі наявних можливостей.»

«Щастя не можна ставити за мету; воно має надходити слідом за чимось. Для щастя потрібна причина. Коли вона знайдена, людина автоматично стає щасливою.  Як бачимо, людське буття – не в гонитві за щастям, але радше в пошуку причин для нього, у тому числі – у реалізації потенційного сенсу, притаманного кожній наявній ситуації.»

«Важливо не те, чого ми очікуємо від життя, а те, що життя очікує від нас.»

Це тільки невеличка частинка думок із книги «Людина в пошуках справжнього сенсу. Психолог у концтаборі» (видавництво «Клуб сімейного дозвілля»), які як ніколи раніше, важливі для кожного з нас. Тож рекомендуємо прочитати цю зворушливу, сильну, глибоку книгу

 #психологічна допомога .#читай на волі 2


Немає коментарів:

Дописати коментар