середу, 2 вересня 2020 р.

“Друга світова війна: український контекст”

 

Завданням, друзі мої, є мир.

І не тільки завершити цю війну –

покласти край усім війнам.

 

Франклін Делано Рузвельт


 

У січні 1945 року репортер газети “The Saturday Evening Post” Едгар Сноу надрукував матеріал під час своєї подорожі Україною. Він, зокрема, писав, що війна, яку сьогодні дехто схильний називати “російською славою”, мала б бути “по-справедливості визнана насамперед українською війною…Міста, промисловість, землеробство та людність жодної іншої європейської країни не зазнали таких тяжких нищень”.

Друга світова війна загалом забрала життя 50 мільйонів людей. В Україну вона прийшла не в червні 1941року, а у вересні 1939-го. Принаймні західні українці – їхні землі тоді входили до складу Польщі – цю дату запам`ятали дуже чітко. Війна викликала безмежну й безжальну пожежу, повсюдне, колосальне пекло. Її неосяжні звірства та незліченні людські втрати, депортації, евакуації та примусова праця змінили політичний та демографічний ландшафт Центрально-Східної Європи і СРСР, особливо на людних західних територіях радянського прикордоння. Ця жорстока сутичка стала ще одним поштовхом для становлення поляків, литовців, українців і білорусів як сучасних націй та мовних спільнот зі своїми власними державами. Та, на жаль, з 1938 по 1945 рік збіг воєнно-історичних обставин не сприяв появі української незалежності.

Опинившись між двома диктаторами – Гітлером та Сталіним – Україна під час цієї війни пережила протистояння регулярних армій, геноциди, депортації, мобілізації, вивезення на роботи, тотальні руйнування. Загальні демографічні втрати України у війні становлять до 14 млн. осіб. Матеріальні втрати - приблизно 40% тодішніх загальносоюзних.

Українці воювали в різних арміях світу. За різними даними загальна кількість українців у складі Червоної Армії становила від 6 до 7 млн. осіб. На середину 1944 року кожен третій воїн у радянській армії був українцем. Від 35 до 50 тисяч українських добровольців з числа канадських емігрантів у 1941- 1942 роках. виявили готовність вступити до Канадських збройних сил (це 11% української громади Канади). Майже 40 тисяч своїх посланців скерувала до армії США північноамериканська громада українців. 5тисяч українців Франції у складі “Іноземного Легіону” брали участь у всіх великих боях на території країни. Кожен восьмий вояк 2-го корпусу Польської армії генерала Владислава Андерса був українцем. У складі британських експедиційних військ цей корпус брав участь у боях в Єгипті, Лівії та Італії. Українці воювали і в піхотній дивізії ім.Тадеуша Костюшка.

Основною ж метою українського руху опору під час Другої світової війни було встановлення Незалежної Української Держави. Саме це слід пам`ятати , коли мова йде про діяльність ОУН, а також дій УПА та націоналістичного підпілля.

2 вересня 1945року генерал українського походження Кузьма Дерев`янко від імені Радянського Союзу на борту американського лінкора “Міссурі” підписав Акт капітуляції Японії  Війну було завершено…

Сьогодні, у XXI сторіччі, щоб далі рухатися вперед, нам необхідно примиритися зі своєю пам`яттю і навчитися дивитись у майбутнє, враховуючи уроки минулого. До 75-их роковин закінчення Другої світової війни у читальній залі Волинської обласної бібліотеки для юнацтва експонується виставка “Друга світова війна: український контекст”, на якій представлені книги та періодичні видання з цієї тематики.

Немає коментарів:

Дописати коментар