вівторок, 8 вересня 2020 р.

Увага! Новинки літератури з саморозвитку.

 

    Сьгодні ми пропонуємо вашій увазі 5 новинок літератури з саморозвитку, психології людських відносин. Всі ці видання чекають на вас у читальній залі нашої бібліотеки.

Ви можете припустити, що книжка про нечесність розповість вам про особливості світогляду та поведінки злочинців, корпоративних шахраїв або навіть серійних убивць? Ні. Ця книжка про кожного з нас і про наші маленькі нечесні вчинки, як-от взяти з роботи додому кілька ручок, додати до свого проектного звіту кілька годин, віднести посиденьки з друзями в кав’ярні до витрат на відрядження. Ден Аріелі пропонує свою теорію, чому ми іноді чинимо нечесно. Він проводить захопливі експерименти, і їх результати свідчать, які сили впливають на ступінь цієї нечесності. Автор винахідливо   виокремлює те, як люди балансують між правдою і брехнею, щоб видати бажане за дійсне. Ви розвинете розуміння етики особистих стосунків. Ось декілька назв розділів книги: «Чому нечесність така цікава?», «Випробуємо Теорію раціонального злочину (SMORC)», «Забави з границею допустимого обману», «Як ми обманюємо себе», «Творчість і нечесність. Ми всі розповідаємо історії», «Заразна нечесність. Як ми підчіплюємо вірус нечесності» та інші. Ця книжка – захоплива мандрівка у знайомство з собою.

З чого починається шлях до успіху? І що може трапитися на ньому? Чи справді люди, які досягли вершин і так багато говорять про «цінності навчання на помилках», могли коли-небудь помилятися? Американська письменниця Джессіка Бекол вирішила глибше дослідити ці питання. В основі книжки «Право на помилку» - двадцять п’ять інтерв’ю з успішними жінками, які працюють у найрізноманітніших сферах: від мистецтва до фінансів та технологій. Усі вони зізнаються, що стали цілеспрямованими та позитивними лідерками лише завдяки власним помилкам і висновкам. Історії про серйозні життєві ситуації, кумедні епізоди та найжорсткіші робочі моменти, а також безліч корисних порад – ось що ви знайдете на сторінках цієї книжки. Це ідеальне чтиво для жінок, які лише починають власну кар’єру і прагнуть розвиватися, а також для кожного, на чию думку, успіх чекає лише на тих, хто ніколи не помиляється.

Томас Еріксон – шведський письменник, психолог з соціальних комунікацій, біхевіорист та особистий тренер. Як письменник він дебютував у 2011 році з кримінальною серією про біхевіоритса Алекса Кінга. Томас написав дві науково-популярні книги про спілкування та поведінку людей – «В оточенні ідіотів» і «В оточенні психопатів». «В оточенні ідіотів» - бестселер 2015-2018 років. Томас Еріксон поділяє людей на чотири кольорові типи. Він описує логіку поведінки, темперамент, систему цінностей представників кожного з кольорів. Чому одних людей ми розуміємо з півслова, а інших не розуміємо взагалі? Чому дуже успішні люди інколи здаються нам ідіотами і психопатами? Як подивитися на себе очима інших людей і навчитися розуміти навіть тих, хто на нас абсолютно не схожий? Книга допомагає краще сприймати людей з різними типами поведінки й ефективно з ними спілкуватись і може стати настільною для керівників, психологів, менеджерів усіх рівнів.

Ми схильні драматизувати життя навколо нас. Чи не все людство живе у злиднях, дівчата масово не мають доступу до освіти, а дітям з бідних країн не роблять щеплення. Так думають навіть найрозумніші люди планети – від університетських викладачів до директорів мультинаціональних компаній і нобелівських лауреатів. Однак вони помиляються й роблять невиправдані узагальнення, що буцімто світ страшніший, жорстокіший і безнадійніший, ніж є насправді. У цій книжці Ганс Рослінг із допомогою Улі й Анни показує, що не все так погано: насправді життя людей із різних країн постійно покращується. Автори наводять безліч прикладів, статистичних даних, роблять зважені висновки, щоб заспокоїти наші ірраціональні страхи та допомогти сприймати світ на основі фактів.

Як зберегти й покращити стосунки з близькими, рідними та друзями. Як відновити власну цілісність? Як позбавитися комплексу вини? Як не дати маніпулювати собою? Як не стати жертвою емоційного шантажиста? Як протидіяти емоційному шантажу і що це взагалі таке? Відповіді на ці та безліч інших запитань щодо людських взаємин, а також ефективні способи розв’язання багатьох житейських проблем ви знайдете в чудовій книжці Сьюзан Форвард.

Отже, чекаємо на вас!

#мотиваційнаЛітература #ЦеЦікаво

 


четвер, 3 вересня 2020 р.

«За лаштунками Facebook».

 

Аудиторія Facebook численніша за населення будь-якої країни світу. Майк Хеффлінґер, який тривалий час був серед топ-менеджерів компанії, добре знайомий із принципами роботи Марка Цукерберґа. Він також знає, чим його бос вигідно вирізняється з-поміж інших підприємців. І саме про це детально розповідає у своїй книжці «За лаштунками Facebook: 10 уроків компанії на шляху до завоювання світу» (Becoming Facebook: The 10 Challenges That Defined the Company That’s Disrupting the World, 2017), український переклад якої нещодавно вийшов у видавництві K.Fund Media.

Легенду про те, як у Гарвардському гуртожитку вундеркінд Марк Цукерберг придумав новий спосіб зв’язатися з друзями, знають усі. Але це був тільки початок. Facebook пройшов довгий шлях, перш ніж стати однією з найдорожчих компаній  світу, що змінила правила гри цілої галузі. Книга «За лаштунками Facebook: 10 уроків компанії на шляху до завоювання світу» це:

- інсайдерська інформація;

уроки маркетингу та управління змінами від 

  команди Марка Цукерберга;

- все, за що ви любите Facebook;

- все, за що ви його ненавидите.

 Хеффлінгер розпочинає свою книгу словами: «Творцям із усього світу. Усім, хто ризикує, попри невдачі. Усім, хто наважується ризикувати. Почніть сьогодні. І ніколи не зупиняйтеся». Частина 1 містить у собі розповідь про керівника компанії Марка Цукерберга: «Віднайти Цука в собі».

У другій частині  «10 випробувань на шляху від пересічного до головного гравця» викладені ті самі 10 уроків до завоювання світу. Що це за уроки? Яка їх тематика?

Урок 1. Зрозумійте, це ваш черговий проєкт чи останній. (Як Facebook відмовилась від мільярда доларів).

Урок 2. Додавайте віднімаючи. (Як Facebook стала об’єктивом, крізь який ви дивитеся на світ).

Урок 3. Знайдіть показник Полярної зірки, «чарівну мить» та основну цінність продукту. (Як Facebook зростає… і зростає).

Урок 4. Від демократизації продукту для всіх клієнтів виграє кожен. (Як Facebook за три роки побудувала десятимільярдний бізнес).

Урок 5. Швидкість – це функція ( Швидкий поступ Facebook).

Урок 6. Найкращий захист – подолання прірви. (Як Facebook здолала Google).

Урок 7. Проривайтеся самі, не чекайте, поки вас змусять інші. (Як Facebook переросла саму себе).

Урок 8. Якщо не забувати про бізнес, часом можна пограти в довгу. (Як Facebook грає в довгу).

Урок 9. Найголовніше – це мотивація співробітників. Шукайте їхні сильні сторони та ігноруйте слабкі. (Як Facebook виграє війни за таланти).

Урок 10. Сильніше переймайтеся. (Як Facebook стала найбільшою з великих).

В частині 3, що носить назву «Майбутнє», аналізують великі кроки, які компанія Facebook має намір зробити в майбутньому, і відповідають, що станеться, коли вона задовольнить усі свої амбіції.

«Прикінцеві думки» детально розбирають, яким чином провал став складовою успіху Facebook, і показують, що навіть Facebook може зрештою втратити своє панівне становище.

Звертайтеся за книгою до читальної зали! Чекаємо на вас.

#Facebook 

 


середа, 2 вересня 2020 р.

“Друга світова війна: український контекст”

 

Завданням, друзі мої, є мир.

І не тільки завершити цю війну –

покласти край усім війнам.

 

Франклін Делано Рузвельт


 

У січні 1945 року репортер газети “The Saturday Evening Post” Едгар Сноу надрукував матеріал під час своєї подорожі Україною. Він, зокрема, писав, що війна, яку сьогодні дехто схильний називати “російською славою”, мала б бути “по-справедливості визнана насамперед українською війною…Міста, промисловість, землеробство та людність жодної іншої європейської країни не зазнали таких тяжких нищень”.

Друга світова війна загалом забрала життя 50 мільйонів людей. В Україну вона прийшла не в червні 1941року, а у вересні 1939-го. Принаймні західні українці – їхні землі тоді входили до складу Польщі – цю дату запам`ятали дуже чітко. Війна викликала безмежну й безжальну пожежу, повсюдне, колосальне пекло. Її неосяжні звірства та незліченні людські втрати, депортації, евакуації та примусова праця змінили політичний та демографічний ландшафт Центрально-Східної Європи і СРСР, особливо на людних західних територіях радянського прикордоння. Ця жорстока сутичка стала ще одним поштовхом для становлення поляків, литовців, українців і білорусів як сучасних націй та мовних спільнот зі своїми власними державами. Та, на жаль, з 1938 по 1945 рік збіг воєнно-історичних обставин не сприяв появі української незалежності.

Опинившись між двома диктаторами – Гітлером та Сталіним – Україна під час цієї війни пережила протистояння регулярних армій, геноциди, депортації, мобілізації, вивезення на роботи, тотальні руйнування. Загальні демографічні втрати України у війні становлять до 14 млн. осіб. Матеріальні втрати - приблизно 40% тодішніх загальносоюзних.

Українці воювали в різних арміях світу. За різними даними загальна кількість українців у складі Червоної Армії становила від 6 до 7 млн. осіб. На середину 1944 року кожен третій воїн у радянській армії був українцем. Від 35 до 50 тисяч українських добровольців з числа канадських емігрантів у 1941- 1942 роках. виявили готовність вступити до Канадських збройних сил (це 11% української громади Канади). Майже 40 тисяч своїх посланців скерувала до армії США північноамериканська громада українців. 5тисяч українців Франції у складі “Іноземного Легіону” брали участь у всіх великих боях на території країни. Кожен восьмий вояк 2-го корпусу Польської армії генерала Владислава Андерса був українцем. У складі британських експедиційних військ цей корпус брав участь у боях в Єгипті, Лівії та Італії. Українці воювали і в піхотній дивізії ім.Тадеуша Костюшка.

Основною ж метою українського руху опору під час Другої світової війни було встановлення Незалежної Української Держави. Саме це слід пам`ятати , коли мова йде про діяльність ОУН, а також дій УПА та націоналістичного підпілля.

2 вересня 1945року генерал українського походження Кузьма Дерев`янко від імені Радянського Союзу на борту американського лінкора “Міссурі” підписав Акт капітуляції Японії  Війну було завершено…

Сьогодні, у XXI сторіччі, щоб далі рухатися вперед, нам необхідно примиритися зі своєю пам`яттю і навчитися дивитись у майбутнє, враховуючи уроки минулого. До 75-их роковин закінчення Другої світової війни у читальній залі Волинської обласної бібліотеки для юнацтва експонується виставка “Друга світова війна: український контекст”, на якій представлені книги та періодичні видання з цієї тематики.

неділя, 30 серпня 2020 р.

День знань 2020

 

         Перше вересня – це не просто дата нового навчального року у всій країні. Це початок нових кроків до успіхів і поразок, перешкод і перемог. Цьогоріч відділ читальних залів долучається до проведення Дня знань у новому форматі – онлайн.

         Цього дня хтось лише починає навчання, а хтось вже готується до закінчення школи і дорослого життя. Важливим рішенням є вибір майбутньої професії, вибір, який постає перед кожним. Справді, справа нелегка, але необхідна та важлива, адже щасливе й успішне життя багато в чому залежить від роботи, яку виконує людина. Тож, як же правильно обрати професію? Спробуємо у цьому розібратися, познайомившись із цікавим, креативним та практичним посібником Тамари Сухенко "Як обрати професію майбутнього".

Тамара Сухенько – авторка тренінгів з вибору професії, психологиня, фасилітаторка, викладачка Української академії лідерства, людина, яка любить подорожувати (відвідала 40 країн), створила методичний посібник, який називає інструкцією з профорієнтації для молоді від 13 до 80 років. Він є результатом восьмирічного досвіду з консультування та тренінгів з профорієнтації. У ньому пропонується покроковий алгоритм, який дозволяє прийняти більш усвідомлене рішення щодо вибору професії. Виконання завдань та розмірковування над запитаннями, які містяться у ньому, дозволять розширити знання про себе і про світ професій, шукаючи відповіді і всередині себе, і в зовнішньому світі.

         У наш динамічний час термін життя професій скорочується, деякі швидко зникають, нові виникають. Експерти пророкують, що навіть саме поняття «професія» в майбутньому зникне. Автор пропонує читачеві не тільки спостерігати за цими змінами, але й творити їх — створювати свою професію, скориставшись наведеними формулами.

            «Припустімо, існує два світи. Перший – це світ Я, будь-які мої бажання як підлітка. Наприклад, який я хочу робочий день – гнучкий чи нормований, я хочу працювати в колективі чи індивідуально, в офісі чи на природі. Цей внутрішній світ потрібно зрозуміти та розширити, краще пізнати себе. Другий світ, – це світ професій, які існують. Їх існує близько 50 тисяч, але середній школяр володіє інформацією лише про базові – 30-40. Крім того, другий світ також про тенденції, тренди та потреби роботодавців. На перетині цих світів потрібно робити вибір. Для цього необхідно розширити перше коло і друге».

         Тому, авторська 12-годинна програма розділена на чотири модулі, в кожному з яких є наступні блоки для опрацювання:

1.     Теоретичні матеріали, що дозволять розширити знання про зовнішній світ, сучасні тенденції і підходи до вибору професій.

2.     Форми для заповнення і тести, що дозволять зібрати більше інформації про себе і свої особливості.

3.     Творчі завдання, які дозволяють в ігровому форматі спробувати себе в різних професійних ролях, збільшити своє уявлення про них.

4.     Список професій з різних секторів, затребуваних у майбутньому, який спирається на прогнози футурологів.

     А ще, у кожному з модулів цікаві факти, списки літератури для прочитання та перелік фільмів для перегляду та обговорення. В останньому модулі є вправа – інтелект – карта «Моя професія».

         Перший модуль – «Як обирає професію покоління ХХІ століття».

 

«Якщо хочеш стартувати одразу з вершин своєї професії – винайди свою професію.»

Ешлі Брілліант

         Тут ти навчишся створювати формули вибору та створення професій, переглянеш тенденції століття, що ж змінилося, проаналізуєш ті переконання, які заважають при виборі професії. Індивідуальні завдання допоможуть дослідити свій внутрішній світ, визначити власні критерії вибору професії, дізнатися про фактори, що впливають на твій вибір. Командне завдання змусить придумати професію, яка буде існувати в майбутньому та презентувати конценцію розвитку власного готелю.

         Знайдеш тут і цікаві факти. Наприклад, ким працювали відомі письменники? «Джек Лондон – золотошукач на Клондайку, до цього працював на консервному заводі, а потім нелегально добував устриці з метою їх подальшого збуту. Також працював продавцем газет, матросом на промисловій шхуні, прасувальником у пральні, кочегаром. Джером Селінджер працював аніматором на шведському п’ятизірковому лайнері.»

         Також віднайдеш художні фільми, які варто подивитися та обговорити з друзями; список професій, шанси яких у майбутньому дуже високі. А ще, зможеш дізнатися важливу статистику: «Загалом відомо близько 50000 професій. Класифікатор Держстандарту України – 15000. Реальний попит, виходячи з вакансій на сайтах працевлаштування, близько 1000. Пересічний школяр знає 20-30 професій (у школі вивчають 14). В Україні 68% людей не працюють за своєю спеціальністю. Середній вік професій – 10-15 років».

 

«І доки не пізно, не забувайте про те, що справа всього життя   це не справа, а життя»

Харукі Муракамі

          

Другий модуль – «Зміна парадигми: від знань до навичок».


         Тут з’ясуєш, як розпізнати свої таланти та здібності, вивчиш дослідження про навички, затребувані в ХХІ столітті, пройдеш аудит розвитку своїх навичок та вмінь. Індивідуальні завдання допоможуть визначити свій тип інтелекту та визначити що ти любиш робити, що вмієш, а чого хочеш навчитися. Цікавим є командне завдання «Як розшифрувати резюме» та командна вправа маркетолог, в якій необхідно придумати концепцію просування нового продукту чи послуги у твоєму місті. Також аналізуються професії сфери бізнесу, гуманітарної, соціальної та дизайн.

 

«Ми живемо у нестабільному, невизначеному, складному світі...І він не збирається змінюватися… Це дуже цікавий час для креативних людей, оскільки старі робочі моделі більше не функціонують.

Кевін Робертс

 

         У третьому модулі «Професії та мислення» йдеться вже про тренди, які формують майбутнє та досліджують. Цікавою є інформація проте, що потреба на гуманітаріїв зростає та про 5 типів мислення для людини майбутнього від Говарда Гарднера. Індивідуальне завдання допоможе визначити який з напрямків навчання тебе цікавить найбільше. Тест класифікація професій за предметом праці допоможе визначити групу професій, які підходять власне тобі. Завдання «ти – журналіст» дасть можливість презентувати результати своїх інтерв’ю батькам та друзям, а командне – створити місто майбутнього. Список професій ознайомить з професіями зі сфери науки й техніки та ІТ-технологій.

 

«Замало володіти видатними якостями, треба також вміти ними користуватися»

Франсуа де Ларошфуко

 

         І в останньому модулі  «Прогулянка в майбутнє»  ти поро змірковуєш про освіту майбутнього, дізнаєшся про професії до типів інтелекту, зможеш пройти графічний тест – особистісні характеристики та вправу, яка допоможе визначити найцікавішу для тебе сферу працевлаштування. Матимеш можливість створити власну інтелект-карту: «Моя професія» та дізнаєшся якою буде вона – професія майбутнього! Індивідуальне завдання допоможе скласти чіткий план вибору професії.

         А зараз, заплющ очі та уяви собі один день зі свого життя через 3–5 років:

З чого починався твій день?

Де ти знаходишся?

Що ти бачиш навколо?

Які люди тебе оточують?

Як і над чим ти працював?

Як ти відпочивав?

Спробуй написати есей на 1-2 сторінки.

 

«Сродна праця – це найсолодша в світі річ. Роби те, до чого народжений»

Григорій Сковорода

   


              

 



середа, 26 серпня 2020 р.

День пам'яті захисників України, які загинули в боротьбі за незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України


(Указ Президента України №621/2019)

«Ми – воїни. Не ледарі. Не лежні. І наше діло

праведне й святе. Бо хто за що, а ми за

незалежність. Отож нам так і важко через те.»

Ліна Костенко

Інформаційна бібліотечна виставка, розгорнута у відділі читальних залів, присвячена Дню пам’яті захисників України, які загинули в боротьбі за незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України.

День пам'яті встановлено "На підтримку ініціатив громадськості та з метою гідного вшанування пам'яті військовослужбовців і учасників добровольчих формувань, які загинули в боротьбі за незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України, увічнення їх героїзму" 23 серпня 2019 року. 

Саме 29 серпня обрано не випадково, бо саме в цей день у 2014 році, в ході російсько-української війни та Іловайської операції відбувся потужний прорив української групи військ з російського оточення, де проявився масовий героїзм добровольців і військових, та загинула найбільша кількість українських воїнів. За офіційними даними, під час Іловайської операції (7-29 серпня 2014 року) і подальшого розстрілу в так званому «зеленому коридорі» 366 українських воїнів загинуло, 429 – отримали поранення різного ступеню тяжкості, 128 потрапили в полон, 42 вважаються зниклими безвісти. 

«Ми б’ємось за те, чому нема

ціни в усьому світі, – за Батьківщину.»

О. Довженко

Боротьба українського народу за незалежність тривала багато століть. Національна пам'ять українців зберігає спомини про подвиги та жертовність наших пращурів на цьому важкому, политому українською кров'ю шляху, що лише наприкінці ХХ ст. призвів до проголошення незалежності України і створення власної самостійної держави.


Від 2014 року уособленням захисників України стали Герої Небесної Сотні, вірні присязі військові з анексованого Кримського півострова, учасники Антитерористичної операції та Операції Об’єднаних Сил на Сході України. Звитяга українського вояцтва під час російсько-української війни дала країні нових героїв – чоловіків та жінок української армії і силових структур, що воюють на Сході України.




У результаті збройної агресії Росії проти України загинули більше 9900 осіб, близько 23450 було поранено (за даними ООН). Близько 1 млн. 584 тис. мешканців Криму та Донбасу були змушені покинути свої домівки як внутрішньо переміщені особи. 2 липня 2020 року, під час Форуму безпекового співробітництва ОБСЄ, начальник Головного управління міжнародного співробітництва і верифікації ЗСУ генерал-лейтенант Леонід Голопатюк повідомив, скільки українських військовослужбовців уже загинули на Донбасі внаслідок збройного конфлікту, розв’язаного Росією:

“Захищаючи свою незалежність і територіальну цілісність у протистоянні російській агресії, моя країна змушена платити жахливу ціну. Внаслідок збройного конфлікту, розв’язаного Росією, вже загинуло 3094 та поранено майже 12 тисяч захисників України”.


Трагічні події війни розгорталися на сході України, саме на полях соняхів, які вже поспіли. І саме під цими соняхами сотні захисників України в боротьбі з ворогом поклали своє життя на вівтар свободи та незалежності нашої країни. Саме тому сонях є тим символом Дня пам’яті захисників України, які загинули в боротьбі за незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України. Адже Україна для кожного із загиблих воїнів це є сонце в його душі, яке зігрівало і надихало захищати свій дім. Тому сонях пам'яті – це не просто символ історичної мужності українських воїнів, це символ життя України. З чорним, як українська земля, зернятком, що обов'язково проросте.

29 серпня – день, коли кожен українець може подякувати та виявити пошану загиблим, схиливши голову під час хвилини мовчання. Це найменше, чим ми можемо віддячити захисникам за мир у наших домівках. Адже герої живі, поки жива пам’ять про них. Пам’ятаємо кожного, хто віддав своє життя, захищаючи Україну.

понеділок, 24 серпня 2020 р.

«Іловайська трагедія : як це було?»

Іловайський котел – це один із найкривавіших епізодів за час проведення антитерористичної операції. Відтепер і назавжди День Незалежності України матиме гіркий присмак, адже саме 24 серпня 2014 року, доки вся країна відзначала національне свято, а в столиці шикувався військовий парад, понад тисяча наших бійців потрапили в оточення російських регулярних військ.

Бої під Іловайськом стали переломним моментом війни на сході нашої держави – саме тоді Збройні сили України втратили ініціативу на Донбасі та перейшли від атаки до оборони. 8 батальйонно-тактичних груп російської армії зайшли в Україну, щоб розблокувати Донецьк. Це кардинально змінило розклад сил. Росіяни мали велику кількість важкої техніки, нової зброї і через кордон їх підтримувала артилерія. Дуже швидко наше угруповання було відтіснене, а підрозділи в Іловайську опинилися в оточенні.

Станом на кінець серпня 2017 року практично завершено процес встановлення, ідентифікації та перепоховання загиблих. За офіційними даними, у тих боях з 7 по 31 серпня 2014 року полягло 368 українських бійців, а 18 і досі ще вважаються зниклими безвісти. Хоча експерти наголошують, що цифри дуже занижені. Понад 200 військовослужбовців потрапило у полон, а 429 дістали поранення. Серед загиблих та постраждалих чимало й наших земляків - бійців 51-ї ОМБР.

Саме ці важкі втрати спонукали українське керівництво в подальшому до укладення Мінського перемир'я в рамках контактної групи Україна – Росія – ОБСЄ із залученням представників російських бойовиків… Мине час. Війна скінчиться і стане історією. Щоб зберегти про неї правду в деталях, літописцям доведеться вивчити не тільки офіційні документи, але і перевірити численні свідчення безпосередніх учасників бойових дій. Відокремити вигадки і маніпуляції від дійсних фактів і свідчень. Оцінки, враження і свідчення звичайних людей, втягнутих у бурхливі історичні процеси, не завжди співпадають з офіційно оприлюдненими…

Книга розповідає про події, що трапилися наприкінці серпня 2014 р.– «Іловайський котел» – або ж певним чином пов’язані з ними. На одній із презентацій Є.Положій зазначив, що це роман у новелах. Їх – шістнадцять у майже 400-сторінковій книзі.

Автор каже, що не збирався писати книгу про Іловайськ. Його друг Юрій Коваленко належить до спільноти, яка займається пошуком решток солдат, що загинули в різні війни. У жовтні 2014 р. Юрій працював у місії «Чорний тюльпан» під Іловайськом, де знаходили тіла солдат. За три тижні вони «підняли» 150 хлопців. Серед близько 500 фотографій, які показав Коваленко Євгену, тільки 10-15% було таких, на які може дивитися нормальна людина. Все інше - для спеціалістів з міцними нервами. Положій зрозумів, що не дві колони там було знищено, а значно більше. Журналіст зацікавився цією темою. Він почав шукати інформацію з різних джерел, сайтів («у тому числі й сепаратистських»).

Згодом автор зрозумів, що реально скласти всю картинку на той момент неможливо. Скільки людей загинуло, чому все так сталося, чому люди опинилися в оточенні – маса запитань, на які Є. Положій наївно намагався знайти відповіді сам. Розшукував людей, які пережили ті події – бійців із різних батальйонів – і говорив з ними. Витратив Євген на це близько півроку. Деякі говорити не хотіли – і це зрозуміло.

Матеріалу автор отримав багато. Було неясно, що з цим робити – писати документальну книгу чи художню. Зрештою, так з’явився «Іловайськ. Розповіді про справжніх людей».

Положій розповів деталі кількох новел. Так «Життя і смерть Сергія Кабана» знайомить нас з пораненим кулеметником, якому два тижні довелося прожити у морзі під трупами. На презентацію книги у Харкові цей боєць прийшов разом зі своєю родиною, що було дуже приємно для Євгена.

Новела «Якби мурахи були великими» розповідає про солдата-санітара з Гадяча Володимира Доноса, який втратив ногу під Іловайськом. Положій їздив до нього, і говорить про чоловіка як про цікаву і сильну духом людину.

У випадках, коли деякі події не мали наявних живих свідків, автор вдавався до художніх прийомів, які б допомогли не ошукати читача. Так, інколи вигадані персонажі розповідають речі, які бійці просили не подавати саме від їхнього імені. Євген зазначив, що оскільки книга вийшла і російською мовою, то часто її просять підписати читачі, в яких друзі чи рідні живуть в Росії. Ці люди планують обгорнути книгу, щоб не видно було обкладинки, і перетнути з нею кордон. Все це робиться, щоб їхні знайомі росіяни могли прочитати про те, що насправді відбувається на сході України.

Роман Зіненко (нар. 1974 р.), колишній морський піхотинець, доброволець батальйону «Дніпро-1», був серед тих, хто в серпні 2014-го опинився в пеклі Іловайська. Він не тільки вижив, але й написав одну з перших книжок про війну на Сході України – «Іловайський щоденник», що вийшла у видавництві «Фоліо» українською та російською мовами.

«Я вже здолав певний шлях, – пише Зіненко, – і на цьому шляху набув досвіду, якого немає у тих, хто лише нещодавно зважився стати на захист своєї Батьківщини. Моя місія – не вбивати, а поділитися набутим досвідом, який допоможе сміливим людям вижити в цій війні та повернутися до своїх родин». Це чесна і відверта розповідь безпосереднього свідка та учасника, який пройшов «Іловайський котел» від початку до кінця. Читач має можливість відкрити для себе ті маловідомі події в оточеному Іловайську та пережити разом з українськими солдатами одну з найтрагічніших сторінок в історії сучасної України, відчути все те, чого зазнали бійці добровольчих батальйонів, коли виходили тим кривавим «зеленим коридором», а численні фотографії дають можливість краще уявити описані події.

П`ять секунд, п`ять днів, п`ять років, вічність – такий часовий алгоритм ще одного роману Євгена Положія. Головний герой, який все життя – у Вільних профспілках, на обох Майданах – бореться за справедливість, зрештою, коли починається війна, йде на фронт і потрапляє в «Іловайський котел». Тяжко поранений, у складі групи з тринадцяти бійців, намагається вижити в безнадійній ситуації. Після піврічного лікування, восьми операцій, емоційно виснажений, він приймає рішення, що вже зробив свою справу і прийшов час відпочивати. Але коли старий товариш – народний герой, той, хто разом з ним пліч-о-пліч боровся за правду, тепер силою і страхом створює в рідному місті свою бізнес-імперію, стає очевидним: якщо не борешся зі злом, опиняєшся на темному боці. Тож боротьба триває…

Текст побудований на реальних історіях, розказаних Віталієм Бунчиковим, Ігорем Павловим (БТО «Кривбас»), Володимиром Мазуром та його товаришами (БТО «Херсон»), бійцями 51-ї бригади. Для уникнення помилок автор використовував книгу Р.Зіненка «Іловайський щоденник».

Нова книга Р. Зіненка «Війна, якої не було. Хроніка Іловайської трагедії» є результатом ретельного дослідження, що грунтується на спогадах близько сотні бійців і офіцерів, від добровольця до вищого керівництва сектора «Б», учасників Іловайської трагедії. Окрім того, автору довелося переглянути й хронологічно розібрати сотні публікацій, відео- та фотоматеріалів, що стосуються боїв під Іловайськом. Результати окремих журналістських досліджень, а також звіт тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України також вміщені на сторінках цієї книжки. Переважна більшість зібраних фактів до сьогодні не була відома українському суспільству. І хоча Р.Зіненко подає найбільш повну і реальну картину бойових дій під Іловайськом, залишається ще дуже багато питань, на які свого часу обов’язково будуть отримані відповіді. Перша частина книжки висвітлює хронологію подій, що відбувалися 7–24 серпня 2014 року. Друга - 25–31 серпня 2014 року.

 

«Неоголошена війна. Невідомі факти і хроніки АТО».

Книга є свого роду енциклопедією війни. Основна її мета – згадати все. День за днем. Автори – журналісти «5 каналу», які висвітлювали війну на Сході країни. Один з розділів книги – «День (не)залежності. Вторгнення. Іловайськ» переносить нас у 22-31серпня 2014 року. Крім хронології бойових дій ви зможете прочитати аналітику, яка допомагає отримати розуміння і хоч трохи позбутися страху. І репортажі журналістів, які на власні очі бачили кров і сльози. Крім інформаційної, у цієї книги є і терапевтична місія. Тож читайте. Згадуйте. Аналізуйте. Робіть висновки. Пам`ятайте…

«51/14. Історія нескорених».

Ідея проекту написання книги зародилася після того, як 51-ша ОМБР, пошматована і знекровлена, повернулася зі сходу. Майже одразу з`явилася інформація про її розформування. За чутками, причина – зрада та пияцтво військовослужбовців. Однак з цим не погоджувались не тільки бійці, а й громадськість, яка кинулась захищати бойове з`єднання. Усім не давало спокою питання: як можна вважати зрадниками хлопців, котрих кинули під «Гради» голими й босими після трагедії у Волновасі, а згодом вони відвоювали близько 20-ти міст, взяли Савур-Могилу, полонили російських військових, надавши тим самим докази присутності регулярної російської армії в Україні, пройшли Іловайський та Дебальцевський котли, приниження у полоні та не зламались.

До проекту долучились журналісти не лише з Волині, а й з інших регіонів. За два роки вдалось зібрати чимало розповідей бійців, волонтерів, священників та рідних загиблих та зниклих безвісти. Не залишилось осторонь Оперативне командування «Захід», яке надало необхідну інформацію. Розділи проекту «Те літо, спалене дотла під Іловайськом…» та « Крізь Іловайське пекло – у полон» знову нагадають читачеві про нелегкі будні наших земляків у Іловайську та їх героїчний вихід «зеленим коридором»…

неділя, 23 серпня 2020 р.

#bibliowindows "Прапор рідної країни"

 

Сьогодні Україна святкує День Державного Прапора. Святе, котре щорічно, з 2004 року, відзначають в Україні на державному рівні саме 23 серпня.

    Наші #bibliowindows згадують події останніх років; свята, мітинги, вшанування героїв. Згадали вересень 2017 року і розгортання на Театральному майдані найбільшого прапора України. Отже, пригадуємо разом! З святом нас, українці!