Магічна мікстура від негараздів.

Цьогорічна зима періодично лякає нас лютими морозами, немов випробовуючи на міцність наші тіла та душі. І, якщо змерзле тіло здатні порятувати зручний теплий одяг, склянка міцного чаю або горнятко запашної кави з чимось смачненьким та поживним, то для втомленої та застудженої душі годі знайти ліпші ліки, аніж зануритись у всепоглинаючий, захоплюючий, фантастичний процес читання. Мені, принаймні, це завше допомагало справлятись з усілякими життєвими негараздами. Ось і нині, повернувшись з відпустки, після котрої ой як нелегко ввійти в звичний робочий ритм, знайшла у рідній читальній залі для себе просто таки чудодійну мікстуру бадьорості, рецептом котрої з задоволенням і поділюсь з вами. Її складники – це нові цікаві журнали, котрі почали надходити до нас з початку нинішнього року.

Насамперед, звичайно, «Країна» – тижневий журнал по-українськи загального зацікавлення, до творення котрого долучились, вочевидь, вкрай креативні люди, бо, навіть такій далекій від подібного чтива людині, як я, закортіло перегорнути його барвисті сторінки, потім ще раз погортати, уже вдумливо, і, врешті, майже повністю перечитати. Навіть заголовки та виділені цитати у ньому на стільки яскраві, соковиті, промовисті та подекуди провокаційні, що потрібно бути або украй лінивим, або паталогічно неграмотним, аби не звернути на них уваги та не розбудити уяви чи жаги до негайного прочитання. «Треба відпустити тих, хто не хоче будувати Україну», «Януковича можна було прорахувати. Порошенко розумніший. І це небезпечніше для країни», «Мер Вашингтона з коханкою курив наркотики», «Сервантес почав писати «Дон Кіхота» в тюрмі», «Чоботи до кінця ХІХ століття не мали правого і лівого», «У ресторан дозволяють приходити з власним спиртним»… Щодо останнього, то одразу зауважу, що така заведенція існує у далекій Австралії, де доплатив кілька доларів і сиди собі за столиком хоч до закриття закладу. Навіть закуску замовляти у тебе не вимагатимуть. Пощастило місцевому люду, і не тільки в цьому, як виявилось. Хоча, пачка цигарок там коштує аж 25 доларів і, взагалі, країна для курців некомфортна, бо палити майже всюди заборонено, медична страховка для курців на 10 відсотків дорожча та ще й просто на вулиці бідного курця може зупинити незнайомець і прочитати лекцію про шкідливість паління і мусиш його вислухати терпляче, хоча й вуха, можливо, вже пухнуть…

Якщо коротко, то «Країна» справді якісний інформативний, пізнавальний, розумний  поліграфічний продукт, котрий можна сміливо рекомендувати широкому загалу. До пари йому й російськомовне видання «Новое время» –щотижневий суспільно-політичний журнал, котрий висвітлює події в Україні та світі, аналізує їх, друкує інтерв’ю з політиками, репортажі з гарячих точок, журналістські розслідування, автентичні авторські матеріали. І, при тому, робить це так, аби зачепившись поглядом за будь-який рядок, з’явилось непереборне бажання прочитати усю статтю, а потім ще, й ще одну… Мозок точно не заіржавіє, а, натомість, буде потім у ньому багато світлих думок, гарних ідей та приємних бажань. Наприклад, самому дослідити ті куточки нашого прекрасного світу, про які ведеться мова на останній сторінці кожного номера часопису. Ментально симпатичною та співзвучною моїм настроям  здалась Португалія, де високий рівень самоповаги не заважає мешканцям країни бути привітними та завше готовими прийти на допомогу, адже, як стверджує спостережливий автор статті: «Гостро розвинене почуття власної гідності не дозволяє португальцям лементувати, грубіянити, обурюватися та багато працювати…». Каюсь, я особисто частенько починаю читати журнали саме з останньої сторінки, а якщо ще й там про подорожі йдеться, то все – мене не відірвати. Втім, у кожного свої уподобання і, аби бажання та елементарна зацікавленість, знайти тут до власного смаку щось можна завжди.

              Звісно, мікстура була б не такою смачною, якби не привабливі інгредієнти у вигляді милих кожному жіночому серцю періодичних видань, котрих, погодьтеся, скільки б не існувало, але кожне з них знайде свою аудиторію вдячних читачок і не тільки. Такого добра, як і аксесуарів у шухлядах  пань та панянок – ніколи не буває забагато. Ось і нині надзвичайно потішила поява двох милих новинок «Життя і жінка» та «Діана». Все, що так вабить, гоїть та підкорює наші делікатні дамські серця, у них, як і годиться, присутнє. Мода, стиль, здоров’я, красива фігура, домашній салон краси, кулінарія, задушевна життєва історія, гороскоп, сканворд… А для тих, у кого ще й руки, на відміну від мене, ростуть з потрібного місця, «Життя і жінка» друкує чудові зразки вишивок, а «Діана», взагалі, добру половину своїх сторінок віддає різноманітним майстер-класам. Так що шанувальникам hand made не завадило б переглянути ці часописи і для того, аби зматеріалізувати запропоновані авторами ідеї, котрі того, безумовно, варті; ну, і для власного натхнення, звичайно, теж.

               Загалом, запропоновані вам нині періодичні видання мають справді магічну силу. Головне, що не потребують ніяких доз у споживанні, а дію мають цілющу: тонізують, бадьорять, заспокоюють та спонукають до дій одночасно. Ось і я, поки друкувала, зрозуміла, що остаточно ввійшла вже в звичний продуктивний робочий ритм, чого і вам бажаю. Тільки не забувайте і про гарний відпочинок, як те радять розважливі португальці, а вони на цьому добре тямлятьсяJ  

                                                                                                     Лілія Бондарук