#Цікавинки з часопису "Локальна історія". Полтавщина.

 

     Серед уродженців Полтавщини – чимало видатних постатей. Іван Котляревський, який звікував вік у батьківській садибі над Ворсклою і саме там переспівав Вергілієву «Енеїду», проклавши шлях українській літературній мові. Микола Гоголь із Сорочинців, який створив ідилічний, хоч і кітчевий, образ сільської України. Михайло Драгоманов із Гадяча, мабуть, найоригінальніший український політичний мислитель ХІХ століття з обличчям, зверненим до Європи. Симон Петлюра, який пройшов шлях із передмістя Полтави до Парижа, ставши очільником УНР, держави, якій не судилося встояти.

     Це товариство можна розширювати і розширювати, але чоловік, з якого фактично розпочалося викшталтування Полтавщини як осібного краю, навряд чи до нього потрапить. Бо ж він не був українцем у сучасному розумінні, а в нашому народницькому гранднаративі й поготів закріпився як кат українського народу.

     Цим чоловіком був Ярема Вишнивецький (1612 – 1651) – нащадок Гедиміновичів, родич славнозвісного Байди, син Раїни Могилянки – двоюрідної сестри митрополита Петра Могили та фундаторки Мгарського монастиря. Задніпров’я освоювали ще його дід і батько, але саме за Яреми тамтешні володіння сягнули небувалого обсягу: 40 тисяч димів, себто чверть мільйона людей і понад пів сотні міст та містечок – Ромни, Пирятин, Прилуки, Лохвиця, Сенча, Глинськ, Варва, Срібне.

     Яремин спадок століттями був невидимим. Але невидиме – не означає зникле. Цьому, зрештою, і присвячений № 5 часопису «Локальна історія» за 2026 рік.

     Полтавщина не раз відігравала головну роль в українській історії. У ранньомодерну добу ця далека й найменш заселена околиця Речі Посполитої стрімко перетворилася на ядро Козацької держави. Згодом, попри намагання російської імперії обернути Полтавщину на пасторальну деполітизовану провінцію Малоросії, вона стала основним рушієм модерного українського націотворення.

     Про історію та сьогодення, про літературну мапу Полтавщини, про «Червону руту» та славнозвісну миргородську воду, про вишивку «білим по білому», про опішнянське гончарство та гастрономічні традиції краю, а також ще багато-багато інших цікавих тем розповість читачам часопис «Локальна історія». Тож, чекаємо на Вас у читальній залі Волинської бібліотеки для юнацтва!