Фотограф та мандрівник із Луцька
Сергій Палько понад 20 років знімає мальовничі пейзажі Волині та Поділля,
фіксує автентичні будинки та їхні архітектурні елементи, а також записує історії
мешканців старих хат. Сергій розповів, чому саме український живопис надихає
його робити фотографії, де є найцікавіші місця для знімання, а також як
змінюється ландшафт та зникають старі хати під очеретяною та солом’яною стріхами.
Волинню Сергій Палько почав
мандрувати у 1993 році. Уже понад 10 років світлини
старих будинків публікує у фейсбуці в альбомі «Хати під очеретяною і солом’яною стріхами».
« Я працюю електриком, а фотографія
завжди була моїм хобі», – розповідає Сергій. Він бере камеру в усі піші походи,
велоподорожі та автомобільні поїздки. Свій перший фотоапарат «Зеніт» купив на
стипендію в училищі, це ще були радянські роки. Знімав на
чорно-білу плівку, сам друкував та проявляв фотографії. Наприкінці 1990-х почав
використовувати кольорову плівку, 2006-го придбав цифрову дзеркальну камеру.
Найбільше на стиль життя Сергія
вплинули книжки про подорожі та полярні експедиції. У 1997 р. він вирушив у
тримісячну соломандрівку велосипедом: виїхав із Луцька, доїхав до Одеси, потім
– Крим, Кавказ, Казахстан, Білорусь і знову Україна. «Я навіть не брав із собою
намета. Ночував просто неба, – усміхається мандрівник. – Дорогою купував карти
й вирішував, куди їхати далі».
«Вирушаю у піші, вело- та мотопоходи,
а також сплавляюсь річками. Не уявляю свого життя без подорожей. Проте найбільше захоплення – це фотографія і я мандрую, щоб робити світлини».
Про життя, сповнене цікавих подорожей та зустрічей, а також про фотографію, як найбільше
захоплення Сергія Палька, Ви зможете детальніше прочитати у часописі «Локальна
історія» (№ 5, 2025 р.). Чекаємо на Вас у читальній залі Волинської обласної бібліотеки для юнацтва!

Немає коментарів:
Дописати коментар