вівторок, 30 липня 2024 р.

#Цікавинки_з_часопису_Дзвін. Микола Тищук

 



     «У цьому чоловікові вражав насамперед його зовнішній вигляд: невисока постать, худе обличчя, якесь аж виснажене, із запалими щоками, порізане глибокими зморшками…Голос він мав негучний, хрипкуватий, говорив мало, поволі, але завжди висловлював думку доречну, виважену, зазвичай доброзичливу…Щось глибинне вабило в цій людині – Миколі Федоровичу Тищуку. Хоч обличчя, хворобливе чи що, викликало співчуття. З усього цього не йнялося віри, що цей чоловік – гуморист. Влучні, дотепні байки, смішні гуморески – і така зовнішність автора…», – згадує про свою першу зустріч ще в студентські роки з Миколою Тищуком український письменник Василь Горбатюк у своїй праці «Гостре слово тихої людини», опублікованій у № 3-4 часопису «Дзвін» за 2024 р.

     Микола Федорович Тищук – український сатирик і гуморист, байкар – народився 24 березня 1924-го, в селі Йосипівка, Остропільського (згодом – Старокостянтинівського) району. Закінчив Левківську середню школу.

     1941 р. М. Тищук вступив до Організації Українських Націоналістів. Був вивезений на примусові роботи до Німеччини. В останні місяці війни у складі радянських військ Микола Тищук брав участь у боях із гітлерівцями, був поранений. Після війни, репресований, відбував покарання у виправно-трудових таборах. Після реабілітації, у 1961 р. Микола Федорович з відзнакою закінчив економічний факультет Харківського сільськогосподарського інституту. Від 1964 р. жив у Кам'янці-Подільському, працював інженером із наукової організації праці на заводі залізобетонних конструкцій, очолював літературну студію при газеті «Прапор Жовтня».

     Ще у шкільні роки Микола пробував сили в літературі. Писав вірші, гуморески, байки. У 70-80-х був уже цілком зрілим письменником. Із запізненням, але все-таки вийшли його книжки: «Цап з каблучкою» (1977), «Страви і приправи» (1982), «Пес і мікрофон» (1985). 1 січня 1985 р. їхній автор помер. По суті, у віці, який ще давав змогу плідно працювати на творчій ниві…Через шість років, у 1991-му, у львівському видавництві «Каменяр» світ побачила посмертна книга Миколи Тищука «Підкована жаба».

     У цьому ж числі «Дзвону» (№3-4, 2024 р.) ви можете ознайомитись з гострим та дотепним словом цієї тихої за життя людини, якій перекрили дорогу до визнання. Отож чекаємо вас у читальній залі Волинської обласної бібліотеки для юнацтва!

Немає коментарів:

Дописати коментар