Журнал іноземної літератури “Всесвіт”
у своїх двох випусках – 2021 (9-12) та 2023 (1-4) – надрукував повний
український переклад роману французької письменниці ХVІІ століття мадам де Лафаєт «Княгиня де Клев» (1678), який літературознавча
критика часто називає «першим великим французьким романом». Переклад роману здійснив
Ярема Іванович Кравець,
доцент кафедри світової літератури ЛНУ ім. Івана Франка, член
НСП.
Народилася мадам де Лафаєт в
доволі заможній, хоча й не особливо знатній, родині. При хрещенні отримала ім'я Марі-Мадлен Піош де Ла Вернь. У 16 років стала фрейліною Анни Австрійської і
почала навчатися літературному ремеслу у Жіля Менажа, свого учителя латини та італійської.
За сприяння Менажа отримала доступ у модні салони.
1655 року Марі-Мадлен одружилася з Франсуа Мотьє, графом де
Лафаєтом, старшим на 18 років вдівцем, народила двох синів. Супроводжувала
чоловіка в родинні маєтки в Оверні та Бурбонне, але часто навідувала Париж, де
мала друзів при дворі, створила власний успішний салон. Серед її знайомих була
Генрієтта Англійська, майбутня герцогиня Орлеанська, Антуан Арно,
провідні тогочасні французькі письменники.
З 1659 року де Лафаєт стала жити в Парижі постійно, а в 1662
році опублікувала анонімно роман «Княгиня де
Монпасьє». З 1962 року вона
підтримувала знайомство із Франсуа де Ларошфуко, автором «Максим», який познайомив
її з іншими відомими літераторами, зокрема Расіном та Болло. Роман «Заїд», підписаний Сегре, але майже напевно авторства де Лафаєт,
побачив світ у 1669 р., а його другий том – у 1671 р.
Після смерті Ларошфуко в 1680 р. та чоловіка
у 1683 р. де Лафаєт стала вести менш активне
громадське життя. Після її смерті були надруковані ще три романи: «Графиня де Танд», «Історія Генрієтти Англійської» та «Спогади про французький двір».
Знаменитий роман «Княгиня де Клев» з'явився анонімно у 1678 році. Він мав великий успіх і
вважається першим справжнім французьким романом, протопипом психологічного роману.
Це твір жінки, яка вивела на
сцену насамперед жіночий персонаж. В час, коли широкий загал втомився від
великих пригодницьких полотен, коли залишалися забутими безкінечні романи про
воєнні та любовні пригоди і перевага віддавалася коротшим розповідям, у
літературу входить «Княгиня де Клев», добре відповідаючи важливішим тенденціям
останньої третини XVII століття.
Сюжетна розповідь твору пропонувала
більше правди та історичної точності, аніж епічний роман, що існував дотепер.
Новаторським був герой цього роману: не персонаж, загублений у химерно
змальованому минулому, а людина, поставлена в точно визначену епоху. Письменниця
скрупульозно відновлює світ Генріха II. Епізодично роман мадам де Лафаєт зближується з мемуаристикою. Недаремно
авторка своїм першим задумом думала назвати його «Мемуари» («чудове відтворення
двірського світу і того способу, як там живуть»), що розширило б історичну
широту роману. Твір викликає неабияке зацікавлення: на сторінках одного з
паризьких журналів розпочинається дискусія про справедливість рішення княгині
зізнатися своєму чоловікові у почутті до Немура. Одні захоплюються побудовою
твору, психологічним аналізом; інші нарікають на надто довгі описи історичних
подій, на брак логіки в зізнанні княгині своєму чоловікові, вважаючи, що
авторка аж надто хотіла бути оригінальною. Вся ця полеміка лише збільшила успіх
твору: з’являються перевидання 1688, 1689,
1690, 1698 років та театральна п’єса.
Абат Ж. Кальве, автор
«Ілюстрованого підручника історії французької літератури», визнаючи цей роман
справжнім класичним шедевром, писав: «Цей роман болісний, як трагедія Расіна (серце
героїні не може протистояти пристрасті); він мужній, як трагікомедія Корнеля
(воля героїні залишається повелителькою її вчинків). Роман короткий,
сконцентрований, написаний стриманою мовою, в якому кожне слово сповнене своїм
сенсом».
Поринути у цікаві події Франції
часів Генріха II Ви матимете нагоду, переступивши поріг читальної
зали Волинської обласної бібліотеки для юнацтва та перегорнувши сторінки
захопливого роману мадам де Лафаєт.
Отож, чекаємо на Вас!
Немає коментарів:
Дописати коментар