#Цікавинки з часопису "Екологічний вісник".

 

     Шацький національний природний парк, який було створено одним із перших в Україні, функціонує вже понад 40 років. Його унікальність полягає передусім у тому, що тут зосереджена група найбільших у нашій державі озер, які утворюють єдиний природний комплекс у Західному Поліссі з типовими для нього екосистемами, своєрідним рослинним і тваринним світом та особливим гідрологічним режимом.

     Шацький національний природний парк (НПП) Державного агентства лісових ресурсів України знаходиться в північно-західній частині Волинської області на території Шацької об’єднаної територіальної громади. Його земельні ділянки на окремих відрізках межують: на північному заході та півночі – з Білоруссю, на заході – з Польщею, на сході – зі Старовижівською ОТГ та на півдні – з Любомльською ОТГ Волинської області. Створений Постановою Ради Міністрів УРСР від 28 грудня 1983 р. на площі 32515 га для збереження унікальних природних комплексів, які мають особливу природоохоронну, оздоровчу, історико-культурну, наукову, еколого-освітню та естетичну цінність.

     Указом Президента України від 16 серпня 1999 р. площу парку, як одну з ключових природних екосистем національної екомережі природоохоронних територій Західнополіського регіону України, збільшено до 48977 га.

     У часописі «Екологічний вісник» (№ 11-12, 2023 р.) у публікації «Чому варто відвідати Шацький національний парк» директор природного парку Марія Христецька докладно розповідає про його багату флору та фауну, про походження озер (а їх аж 23!), що входять до складу так званого Шацького поозер’я.

     В часописі також публікуються матеріали про водні біоценози НПП «Великий Луг» (Запорізька область), що постраждали внаслідок підриву російськими військами Каховської греблі; про санітарно-захисну зону Інгульської урановидобувної шахти (Кіровоградщина); про природні комплекси регіонального ландшафтного парку «Ялівщина» (Чернігівська область) в умовах антропогенних змін та воєнного стану; про вплив військових дій на територію природного заповідника «Єланецький степ»(Миколаївщина); про воєнні реалії лісової галузі та шляхи її відновлення.

     Тож всіх, кого зацікавила тематика публікацій часопису «Екологічний вісник», запрошуємо до читальної зали Волинської обласної бібліотеки для юнацтва!

#Я_зараз_читаю #ЧитайУкраїнською

 

Джонатан Сафран Фоєр

Страшено голосно і неймовірно близько

Харків, 2023

Джонатан Сафран Фоєр — відомий американський письменник, один із найбільш неординарних авторів сучасності, володар численних літературних відзнак та викладач творчого письма в Нью-Йоркському університеті. В 1999 році, збираючи матеріал для дисертації, відвідав Україну, де шукав відомості про свого дідуся по лінії матері, і на основі зібраних матеріалів створив роман «Все зрозуміло». Його наступна книга «Страшенно голосно і неймовірно близько» стала бестселером The New York Times, перекладена 30 мовами та потрапила до короткого списку Міжнародної Дублінської літературної премії. Екранізації його творів мають тисячі шанувальників у різних країнах.

Оскар — дев’ятирічний хлопчина, який втратив свого батька в результаті теракту 11 вересня 2001 року. З того дня Оскар майже не спить, він страждає від нападів паніки. Одного дня Оскар знаходить конверт з ключем та написом «Блек». Тепер в Оскара є мета. Він хоче зв’язатися з усіма мешканцями Нью-Йорка, на прізвище Блек і ще не знає, куди приведуть його пошуки та що відмикається батьковим ключем: незміряне горе чи омріяне щастя?

У книзі «Страшено голосно і неймовірно близько» багато думок про страждання і втрати, смерть і людські взаємини. Вона — про любов та людську підтримку, про життя та його одвічні питання. Всупереч всьому, це історія про готовність до нових відкриттів, про те, що ті, кого ми любимо, не помирають ніколи.

«Дотепний, глибокодумний, надзвичайно проникливий роман, який поверне читачеві віру в те, що є ще правильні книги у правильному місці, які мають силу змінити світ.»

                                                                                            O. The Oprah Magazine

 

 

#Я_зараз_читаю

 

«Шукачі мушель»

Розамунда Пілчер

2024

Неймовірний та чуттєвий роман  оповідає про Пенелопу Кілінг — жінку, що прожила неперевершене життя, сповнене пристрасті, пригод та почуттів. У дочки художника богемне дитинство в Лондоні й Корнволлі, нещасливий шлюб під час війни та роман з чоловіком, якого вона по-справж­ньому кохала. Вона виростила трьох дітей і навчилася приймати їх такими, якими вони були насправді.

У книзі неймовірні описи старовинних садиб Шотландії, мальовничих берегів Корнволлу та розкішних салонів Лондона.

Випадково знайдена картина її батька запускає ланцюг подій, що виявляє давні таємниці та змушує героїв переглянути своє минуле. Батькова картина «Шукачі мушель», коштує цілий статок і перед жінкою постає складний вибір… Чи зможе вона ухвалити правильні рішення, щоб зберегти лад у сім’ї?

Роман «Шукачі мушель» розійшовся тиражем близько десяти мільйонів примірників і був перекладений понад сорока мовами.

Для пошановувачів глибоких драм, теплих історій та потужних емоцій — це твір, який неможливо припустити!

Поспішайте поринути в світ сімейних секретів та неперевершеної атмосфери!

 

#Цікавинки з часопису "Країна". Матвій Номис.

 

    У листопаді 2023-го минула двохсота річниця від народження українського етнографа, фольклориста й письменника Матвія Симонова, відомого як Матвій Номис. Цю дату виділили в календарі Українського інституту національної пам’яті, проте в гуркоті війни, її втрат і тривог вона пройшла малопомітною. Українське суспільство все ще нечасто звертає увагу на постаті тих, хто доклався до формування базових засад національної культури й історичної пам’яті. Хотілось би, щоб це звернення мало більш виразний, голосний і системний характер.

        Матвій Терентійович народився 29 листопада 1823 року в селі Заріг Лубенського повіту Полтавської губернії в заможній чиновницькій родині. Навчався в Полтавській гімназії. 1848-го закінчив філософський факультет Київського університету і здобув ступінь кандидата наук.

     Учителював у Ніжинській та Немирівській гімназіях. З 1855 року служив чиновником у Петербурзі, Пскові, Катеринославі, Житомирі.

     Матвій Номис протягом усього життя збирав цінні матеріали про народний побут, звичаї та обряди, записав чимало зразків усної народної творчості. Друкуватися почав 1858-го. Він увійшов в історію як укладач і видавець одного з найповніших і найавторитетніших зібрань – антології українського усного фольклору «Українські приказки, прислів’я і таке інше», 160 років від виходу якої виповнилося у 2024 році. Видання має велику історичну, культурну та наукову цінність. На сьогодні збереглося не більше кількох примірників того часу.

     1869 року Матвій Терентійович повернувся в Лубенський повіт, де прожив до кінця життя. Вів простий спосіб життя: носив селянський одяг, жив у звичайній сільській хаті, сам працював біля землі. Пожертвував значні суми на українські справи, зокрема на Наукове товариство ім. Тараса Шевченка. Частину грошей поклав у банк. На відсотки побудував лікарню в рідному селі і довгий час її утримував. Медзаклад безкоштовно обслуговував жителів Зарога й навколишніх сіл і допомагав ліками нужденним.

     Помер Матвій Номис 8 січня 1901 року в Лубнах. Поховали його на старому лубенському кладовищі, яке у 1930-х знищили більшовики.

     У часописі «Країна» (№ 3, 2025 р.) в рубриці «Колекція» опублікована стаття історика Арсена Зінченка «Народний досвід дає відповідь на запитання, чи можливі домовленість і добросусідство з москалями», яка ще раз доводить нам, що культурна спадщина, в якій почесне місце належить і зібраному Матвієм Номисом фольклору, – це не лише набуток минулого, але й наука, нагромаджена народом, а з нею – і спонука до дії.

     З нетерпінням чекатимемо на Вас у читальній залі Волинської обласної бібліотеки для юнацтва!

 

#Я_зараз_читаю #ЧитайУкраїнською

 

Джанелл Браун Звабливі речі

Київ, 2024

 

Роман «Звабливі речі» від американської письменниці Джанелл Браун – це захопливий психологічний трилер, що майстерно поєднує теми шахрайства, брехні, соціальної нерівності та прагнення до нового життя.

Головна героїня, Ніна Росс, – талановита аферистка, яка разом зі своїм бойфрендом Лакленом ошукує багатих і довірливих людей. Вона змушена займатися шахрайством через життєві обставини та складне дитинство. Її новою жертвою стає Ванесса Ліблінг, дочка мільярдера та впливова інфлюенсерка, яка на перший погляд живе ідеальним життям. Але, як виявляється, у Ванесси є свої секрети та внутрішні демони.

Події розгортаються в розкішному особняку біля озера Тахо, який приховує більше, ніж здається на перший погляд. Дві жінки, здавалося б, із різних світів, стикаються в небезпечній грі, де правду розрізнити дедалі важче.

Браун чудово розкриває психологію персонажів, показуючи, що за гламурною обгорткою інстаграмного життя можуть ховатися біль, самотність і розчарування. Образ Ніни викликає співчуття, адже вона змушена боротися за виживання у жорстокому світі. Ванесса, зі свого боку, поступово знімає маску і стає більш людяною. Обидві героїні проходять складний шлях трансформації, що робить їхні історії ще більш реалістичними та глибокими.

Книга написана динамічно, з несподіваними сюжетними поворотами та напруженою атмосферою. Оповідь ведеться від двох різних персонажів, що дозволяє глибше зрозуміти їхні мотиви та поглянути на події з різних боків. Авторка майстерно використовує флешбеки, щоб поступово розкривати таємниці минулого.

Головні теми книги:

✔ Ілюзія соціальних мереж – світ, у якому людина може видавати бажане за дійсне, ховаючи свою справжню сутність.

✔ Класова нерівність – як багаті й бідні живуть у різних реальностях, навіть коли їхні шляхи перетинаються.

✔ Пошук справжнього себе – героїням доводиться переосмислити своє життя і знайти власну правду.

«Звабливі речі» – це глибока історія про людські слабкості, маніпуляції та силу правди. Книга тримає в напрузі до останньої сторінки і змушує задуматися про те, що справжнє життя далеко не завжди таке, як його показують у соцмережах.

Рекомендую всім, хто любить інтелектуальні трилери з багатошаровими персонажами та гостросюжетним напруженням.

#Цікавинки з часопису "Країна". Павло Вишебаба

 

     Павло Вишебаба народився 28 березня 1986-го у Краматорську на Донеччині. Батько був будівельником, мати працювала директоркою магазину.

     Після трьох курсів на інженерному факультеті Донбаської машинобудівної академії вступив на журналістику в Маріупольський державний університет. 2014-го перейшов на українську філологію.

     Під час Революції гідності працював у пресцентрі Штабу національного спротиву, згодом – у прес-службі Кабінету міністрів.

     2016 року відкрив перше в Україні веганське кафе One Planet і заснував оркестр-бенд One Planet Orchestra – перший український гурт, який отримав повне народне фінансування на запис альбому.

     Співзасновник громадської організації «Єдина планета». 2017-го обраний посланцем із питань толерантності ПРООН в Україні. З початком повномасштабної війни вступив у лави 68-ої окремої єгерської бригади. З 2022 року – командир відділення польового вузла зв’язку.

     Збірка віршів «Тільки не пиши мені про війну» перевидавалася двічі за рік. Вірш «Доньці» й оповідання «Марсіани» увійшли до шкільної програми. 2023-го в Польщі вийшла двомовна збірка віршів «Моє покоління / Moje pokolenie».

     Його авторський канал отримав срібну кнопку ютубу, маючи понад 100 тисяч підписників. Розлучений. Має доньку, 12-річну Зореславу. Часто перечитує роман «Петер Каменцинд» Германа Гессе.

     Часопис «Країна» (№1, 2025) в рубриці «Щоденник» надрукував думки та висловлювання Павла Вишебаби. Тож запрошуємо Вас до нашої бібліотеки! 

#Я_зараз_читаю Карлі Форчун «Зустрінь мене біля озера»

                     

«Зустрінь мене біля озера»  – історія, яка зачіпає серце.

Це ніжна, емоційна і захоплива розповідь про другий шанс, спогади та силу справжнього кохання.

Головні герої – двоє людей, яких життя розвело у різні боки, але доля дарує їм несподівану можливість знову зустрітися. Та чи зможуть вони подолати минуле і відкритися назустріч майбутньому?

Ця книга зачаровує атмосферою, змушує переживати разом із героями та нагадує, що кохання – це завжди вибір. Якщо ви любите проникливі історії з глибокими емоціями, «Зустрінь мене біля озера» стане для вас ідеальним вибором.

Карлі Форчун — сучасна відома канадська письменниця, журналістка, редакторка, авторка бестселерів за версіями New York Times та Globe and Mail, яка з кожним новим романом розвиває свій стиль і здобуває прихильність багатьох читачів завдяки здатності створювати глибокі та емоційно насичені історії.

Не пропустіть можливість поринути у світ ніжності та спогадів – відкрийте цю книгу та дозвольте їй доторкнутися до вашого серця!