Добірка книг!!!

Краще рішення на час карантину – розвивати себе і свій мозок!!! Тому продовжуємо розмову про книги!

Розпочнемо з книжки Барбари Окслі "Навчитися вчитися. Як запустити свій мозок на повну", яка розповідає про вражаючі можливості вдосконалювати свої знання й методи навчання

"Іноді мені здається, що всесвіт – це море знань! Виклик для мене – напитись знаннями якнайбільше. Навчання – це не тільки зосереджена концентрація, а й вивчення моху на дорозі або ненавмисно підслухана розмова за сусіднім столиком про нещодавно переглянуту стрічку. Ви наче занурюєтесь у звуки та місця навколо. Іноді неймовірно важко сумлінно над чимось працювати, але ми часто забуваємо, що постійно вчимось, просто звертаючи увагу та споглядаючи все навколо нас"

Барабара Оклі

Барбара Оклі – професорка інженерних наук Оклендського університету, авторка популярного курсу на Coursera про те, як навчитися вчитися. Здобула диплом зі славістики у Вашингтонському університеті, служила в армії. Військова служба підштовхнула її до вивчення технічних наук, а згодом – до розкриття таємниць мислення.

Ви математик чи гуманітарій? Барбара Оклі переконує, що таких понять не існує. Кожен із нас має внутрішній потенціал, щоб засвоїти будь-які знання. Головне — навчитися вчитися й запустити свій мозок на повну. Навіть більше, одноманітний і цілеспрямований рух до розв’язання проблеми — не завжди найкращий шлях. Інколи варто зробити крок назад, щоб поглянути на завдання з іншого боку, запустити свою креативність, навіть якщо ви працюєте над розв’язанням математичної задачі.

10 правил, як треба вчитися від Барбари Оклі

Поновлюйте в пам’яті вивчене.

Прочитавши сторінку, відкладіть і пригадайте основні думки. Не робіть багато підкреслень, не виділяйте те, що спершу не закріпили в пам’яті через пригадування. Уміння пригадувати – самостійно формулювати основні ідеї матеріалу – одна з головних ознак ефективного навчання.

Перевіряйте самого себе.

У всьому. Завжди. Допомогти в цьому можуть картки з інформацією.

Класифікуйте розв’язання.

Старайтеся зрозуміти розв’язання задачі й оформити його в пам’яті так, щоб у разі потреби воно спадало на думку як готовий шаблон. Упоравшись із чимось, потренуйтеся ще трохи. Переконайтеся, що ви без проблем можете виконати цю вправу, кожен із кроків. Уявіть, що це мелодія, і навчіться прокручувати її в уяві знову і знову, щоб ця інформація оформилася в завершений фрагмент пам’яті, який ви за потреби можете легко звідти дістати.

Розподіляйте загальний навчальний час на інтервали.

Вивчайте все невеликими частинами щоденно, як це роблять спортсмени на тренуваннях. Ваш мозок схожий на м’яз: він спроможний лише на обмежену кількість зусиль над тією самою темою в той самий час.

Виконуйте різні завдання.

Не практикуйте той самий метод розв’язування занадто довго в межах одного заняття: через якийсь час ви почнете просто механічно наслідувати те, що вже робили. Працюйте над завданнями різного типу. Так ви зрозумієте, як і коли застосовувати певний метод.

Робіть перерви.

Немає нічого дивного в тому, що інколи вправи нового для вас типу ви не одразу можете розв’язати. Саме тому щодня займатися потрохи – це значно краще, ніж багато, але рідко. Якщо вам не вдається впоратися із якимось завданням, зробіть перерву, щоб інші частини мозку могли попрацювати над цим питанням на підсвідомому рівні.

Ставте уточнювальні запитання й шукайте прості аналогії.

Якщо якась тема вам важко дається, запитайте себе: «Як можна це пояснити, щоб зрозуміла десятирічна дитина?». Використання аналогій справді допомагає: наприклад, електричний струм можна порівнювати з потоком води. Розтлумачуйте не тільки в голові: озвучте пояснення або запишіть на папері. Додаткові зусилля на промовляння або написання допоможуть міцніше закріпити вивчене, тобто оформити його в нейронні структури пам’яті.

Не відволікайтеся.

Вимкніть усі звукові сигнали й вібрацію на телефоні й комп’ютері, запустіть таймер на 25 хвилин. Зосередьтеся й старанно попрацюйте протягом цього часу. Коли 25 хвилин мине, вигадайте собі якусь невелику дотепну винагороду. Кілька таких сеансів щодня справді допоможуть вам у навчанні. Спробуйте визначити години й місця, де ви зазвичай займаєтеся навчанням, а не відволікаєтеся на комп’ютер чи телефон.

«З’їдайте всіх своїх жаб уранці».

Зробіть найважчі справи якнайраніше, коли ви ще в хорошій формі.

Створюйте в уяві контрасти.

Пригадайте своє теперішнє життя й побачите контраст із тими мріями, реалізація яких стане можливою завдяки навчанню. На робочому місці помістіть якесь зображення чи текст, які нагадуватимуть вам про бажане. Коли мотивація згасатиме, дивіться на ці слова чи зображення. Ваша праця піде на користь як вам, так і тим, кого ви любите.

8 правил, як не треба вчитися

Уникайте пунктів із цього переліку. Вони можуть марнувати ваш час, хоч вам здаватиметься, що ви навчаєтеся.

Пасивно перечитувати – це просто «пробігати» очима сторінки.

Поки ви не пересвідчитеся, що засвоїли матеріал, тобто поки не пригадаєте основні думки без зазирань у книжку, перечитування буде звичайним марнуванням часу.

Вірити в текстові помітки.

Якщо ви робите підкреслення в прочитаному, можете зіткнутися з оманливим відчуттям, ніби щось справді засвоюєте, хоча насправді просто рухаєте рукою. Помітки в тексті час від часу зовсім не шкодять – інколи навіть допомагають знаходити важливі місця. Але якщо хочете використати підкреслення як засіб для запам’ятовування, переконайтеся, що позначена вами інформація залишається у вашій голові.

Розглядати розв’язану задачу з думкою, що ви це розумієте.

Ви маєте бути спроможні самостійно виконати вправу крок за кроком, не дивлячись у готове розв’язання.

Навчатися в останні хвилини.

Якби ви готувалися до спортивних змагань, чи відкладали б тренування на останній день? Ваш мозок схожий на м’яз, тобто спроможний лише на обмежену кількість зусиль над тією самою темою в той самий час.

Розв’язувати забагато вправ того типу, який ви вже опанували.

Це можна порівняти з баскетболістом, який готується до гри, тренуючи тільки техніку ведення м’яча.

Ходити на групові заняття, які перетворюються в теревені.

Якщо звіряти відповіді з друзями, перевіряти знання одне одного, можна зробити процес засвоєння приємнішим, а також виявити прогалини у ваших знаннях і поглибити розуміння предмета. Але якщо спільні заняття перетворюються на забави ще до завершення роботи, ви просто марнуєте час. Варто пошукати іншу групу.

Думати, що опанувати матеріал можна навіть із численними

Кожне невелике відривання від заняття – на повідомлення чи розмову – забирає розумову енергію, яку ви могли би спрямувати на навчання. Переривання концентрації руйнує нейронні структури в зародковому стані, коли вони ще не встигли закріпитися.

Не спати.

Коли ви спите, мозок обдумує й сортує те, що ви заклали в нього протягом дня. Постійне виснаження призводить до нагромадження в мозку токсинів, які руйнують нейронні структури, потрібні для швидкого мислення.

Приголомшливі лайфаки для прокачки вашої пам'яті розкриває книга Роба Іставея "Як запам’ятовувати (майже) все і завжди"

Роб Іставей – популярний американський спікер та директор Maths Inspiration, особливої програми лекцій з математики для підлітків. Один із кращих письменників у жанрі non-fiction. Хто сказав, що всього не запам’ятати? Прокачайте пам’ять на максимум, перетворивши мозок на справжній комп’ютер, в якому знайдеться місце для файлу будь-якого розміру.

Книжка "Як запам’ятовувати (майже) все і завжди" містить цікаві практичні завдання й техніки запам’ятовування, реальні історії, незвичайні експерименти та дієві вправи. Зокрема, у першій частині цієї книги ви дізнаєтеся про різноманітні способи запам'ятовування і з'ясуєте як використовувати свій мозок максимально ефективно. У другій частині довідаєтеся, що вдалося з'ясувати вченим про роботу пам'яті і мозку. Третя частина містить 50 веселих і дуже простих технік запам'ятовування, завдяки яким ви зможете миттєво воскресити у своїй пам'яті будь-які корисні факти й інформацію, вразивши своїх друзів.

На сторінках цієї книги ви натрапите на дивовижні реальні історії про пам'ять і зможете виконати захопливі завдання та провести не менш захопливі експерименти.

Память – це знаряддя, яке потрібно хоча б раз заточити. Книга "Пам’ять без обмежень. Потужні стратегії запам'ятовування "Кевіна Горслі може стати одним з найкращих інструментів для цього.

Кевін Горслі, колись підліток з дислексією – нейрологічним порушенням здатності читати, писати та навчатися, тепер же рекордсмен із запам’ятовування цифр у числі Пі, визначає пам’ять просто: «Пам’ять – це клей, який склеює ваше життя з безлічі спогадів». У своїй книзі він ділиться секретами її вдосконалення. Насправді людина здатна зробити набагато більше, ніж їй здається. І в наших силах вийти на наступний рівень розвитку. Секрет успіху # 1 навряд чи когось здивує – це наполеглива праця і тренування. Тому що наша пам’ять – як спортсмен, їй потрібна практика, як і її рушійній силі – концентрації. Секрет успіху # 2: «Спокій і концентрація – це одне і те ж». Однак є ще дещо.

Перше завдання, яке отримує читач від Кевіна Горслі – це виписати на листок паперу всі відмовки – чому він не дочитає цю книгу до кінця або не імплементує у своє життя поради автора після прочитання книги. Якщо задуматися, найчастіше ці виправдання власних лінощів і невдач з’являються у нас, ще коли ми тільки почали читати чиюсь працю про саморозвиток. Таким чином, лінощі, доповнені негативними переконаннями на кшталт таких, як «У мене погана пам’ять», «У мене немає здібності до запам’ятовування» і т.д., просто перекривають кисень нашому справжньому потенціалу. Лише позбавившись від перешкод у своїй голові і підвищивши концентрацію уваги, можна переходити до практичних схем і методик візуалізації інформації, якими ділиться з читачем автор. І хто знає, може, незабаром ви зможете увійти до Книги рекордів Гіннесса із запам’ятовування цифр числа Пі, випередивши чинного чемпіона – Кевіна Горслі.

Книги знаходяться у відкритому доступі у відділі читальних залів. Після закінчення карантину чекаємо на вас!

Про інші цікаві видання по темі самовдосконалення та мотивація у наступних публікаціях блогу.