Тема одного з номерів часопису «Локальна історія» за 2025 рік, а саме № 3-4, «Дев’яності». Ці роки ми
переважно пригадуємо дещо рафіновано: із ностальгією за «Територією А» та
«Альфом», з іронією про час, коли фактично всі українці були мільйонерами, а
інколи навіть з гордістю, що ми пішли іншим державотворним шляхом, ніж
більшість пострадянських країн.
У такому ностальгійному вайбі
губиться безліч втрачених Україною можливостей: це і відсутність шокової
терапії в економіці на кшталт польської, і втрата ядерного озброєння, і
проблема російської військової присутности у Криму. На цьому тлі відкладену
більш як на два десятиліття люстрацію спокусливо наректи «надто дріб’язковою»
та і врешті здійсненою після Революції Гідности справою. Однак, зводячи
люстрацію до кількости чиновників доби Януковича у сміттєвих баках, ми
втрачаємо глибину цього поняття.
В основі люстрації лежить
правовий і моральний принципи
несумісности участи в репресивному апараті та компартійній верхівці з
правом формувати нову державу. І це не лише справедливо, а й логічно: яку
вільну й демократичну Україну може збудувати той, хто ще вчора її щосили
гнобив? А те, що старі комуністи за часів незалежности не лише спочивали на
лаврах, доводить досвідчений номенклатурник В. Фокін. Його, із якогось дива,
2020-го ввели до Тристоронньої контактної групи щодо Донбасу. Фокін так і не
побачив росіян на Донбасі, зате тамтешніх бойовиків охрестив повстанцями й
наполягав на амністії для них.
Відомо, що сова Мінерви – символ
мудрости та проникливости – злітає тоді, коли спадає сутінок – так 1820-го
виснував Г. Гегель, розмірковуючи над появою філософії. Отож українська «сова
Мінерви» злетіла лише в сутінку, до якого допровадила російсько-українська
війна. Але, як підсумовує у вступній статті головний редактор «Локальної
історії» Віталій Ляска, біда, що цей запізнілий лет аж надто летаргійний…
Ви матимете змогу стати
учасником розмови з письменником, політиком та дипломатом Юрієм Щербаком, а
також популярним нині письменником Артемом Чехом. Про політичну сферу та
найцікавіші її явища того часу розповість медіаексперт та комунікаційник, а
нині співавтор та ведучий YouTube-проєкту «Довга
війна» Олексій Ковжун.
Також ви зможете дізнатись про
цікаві епізоди з життя дисидента та політв’язня радянських часів Богдана
Гориня; про те, як голосувала країна, яку мало хто знав і якою ніхто не вмів
керувати; про грошову реформу 1996 року і запровадження національної валюти;
про еволюцію базарної культури в Україні; про російську експансію у медіа,
освіті та низці сфер суспільного життя, що тривала з мовчазної згоди
проросійськи налаштованих політиків, та про те, як українськомовні медіа протистояли
русифікації; про сакралізовану і водночас табуйовану моду 1990-их; про
розмаїття товарів у магазинах та кіосках, чого не було за радянщини; про
свободолюбство, що вирувало у 1990-тих на Галичині; про період духовного
відродження у релігійному житті України; про вибух альтернативних лікувальних
практик; про українську трудову міграцію 1990-тих; про повернення до своїх
домівок кримських татар та ще дуже багато іншого.
Тож запрошуємо Вас, шановні
читачі, до читальної зали Волинської обласної бібліотеки для юнацтва, щоб
долучитися до перегляду цікавезного номеру часопису «Локальна історія».
Немає коментарів:
Дописати коментар