#Цікавинки з часопису "Країна". Василь Симиренко.

 

     Василь Симиренко – один із найвидатніших меценатів Києва, який жив на рубежі 19 та 20 століть. За його кошти почали друкувати перші україномовні щоденні газети. Він фінансово допомагав Михайлу Драгоманову, Михайлу Коцюбинському, Павлу Чубинському та іншим видатним людям. Однак постать благодійника зараз мало хто пам’ятає.

 

    «Найвидатніший, найщиріший українець з-поміж так званих буржуїв, який захоплювався українською справою не тільки до глибини своєї щирої душі, а й до глибини своєї кишені», – це слова Євгена Чикаленка, які він сказав про Василя Симиренка.

 

     Один із найбільших благодійників України – Василь Симиренко, майже забутий українцями. Йому не присвячені ні меморіальні таблиці, ні вулиці, ні музеї. А коли кажеш, що в Києві немає вулиці Василя Симиренка, всі роблять із тебе неука і кажуть, що вулиця Симиренка є. Але то вулиця відомого вченого-селекціонера Льва Симиренка.

      «Сім’я Василя Федоровича Симиренка зі своєї колишньої заможності лишила йому замолоду тільки що на освіту, спершу в Петербурзі, потім за кордоном, а потім йому довелося власними силами вибиватися в люди», – писав публіцист Андрій Ніковський в часописі «Степ» 1916 року.

      Батько мецената, Федір Симиренко, завдяки працелюбству та наполегливості зумів викупити себе з кріпацтва, почав торгувати і… у 1834 році спорудив перший у Російській імперії пісково-рафінадний завод. Це був перший із “цукрових королів” – за ним вже були Харитоненки й Терещенки. Федір одружився з Анастасією Яхненко, яка теж була викуплена з кріпацтва. У них народилось 22 дитини, але дожило до дорослого віку лише восьмеро. Найвідомішими стали Платон і Василь. Сини продовжили батькову діяльність. Вони були знаними помологами, заснували раціональне садівництво і прославилися цим далеко за межами України.

     У 1873 році Василь Симиренко придбав стару напівзруйновану цукроварню у селі Сидорівка неподалік від Корсуня. Відновивши завод та впровадивши власні запатентовані технологічні розробки (Василь мав інженерну освіту), розширивши асортимент виробництва (крім цукру, там робили ще й мармелад та пастилу), Симиренко зробив підприємство надприбутковим і перетворився на мільйонера.

 

     Про історію родини Симиренків та про ряд благодійних справ Василя Симиренка читайте у рубриці «Історія» часопису «Країна» (№6, 2025 рік), що уже чекає на Вас у читальній залі Волинської обласної бібліотеки для юнацтва.