Під Верховною Радою знову пікет: більшість пікетувальників – жінки. Батьки, матері, сестри, дружини воїнів, звільнені нещодавно полонені стоять під парламентом щодня. Стоять, не дивлячись на похолодання й перші морози, у сподіванні привернути увагу перехожих до болю, що ятрить серце кожного з них, нагадати киянам і гостям, що російсько-українська війна триває, що сини України в неволі, що вони платять своїм життям і здоров’ям за відносний спокій, у якому ми з вами живемо.
Олександра Галюк – мама Дмитра Галюка,
який понад два роки знаходиться в російському полоні. Поруч з портретом сина
стоїть Наталія Бєлік – мати лейтенанта Олександра Бєліка. «Все дуже
несправедливо відбувається», – розпочинають розмову жінки. – «Наші сини в
полоні понад два роки, тому почали пікетування біля парламенту… Будемо стояти й
надалі, щоб привернути увагу суспільства, політиків, іноземних делегацій. І ще:
про полонених «Азовсталі» написано та сказано багато, а наші сини тримали
оборону Маріуполя на металургійному комбінаті ім. Ілліча, де велися тривалі та
інтенсивні бої, звідти й виходили в полон. Про них майже нічого не згадується у
ЗМІ».
Журнал «Жінка» не залишився осторонь цієї
теми. Тож у № 11 за 2024 рік опубліковано матеріал з місця події. Зокрема, про
те, що чекало їх у російських в’язницях, розповідають учасники бойових дій
російсько-української війни Іван Сметанюк та Артем Побережний.
«Сподіваємось, чекаємо, підтримуємо, допомагаємо,
молимося!» Цей заклик від редакції журналу було адресовано всім і зокрема
жіночій світовій спільноті. Часопис «Жінка» уже чекає на Вас у читальній залі
Волинської обласної бібліотеки для юнацтва.
Немає коментарів:
Дописати коментар