#Цікавинки з часопису "Дзвін". Володимир Комаровський.

 

Володимир Комаровський народився 12 лютого 1953 року у селі Вовковиї, що в Демидівській селищній громаді Дубенського району на Рівненщині. Батьки – колгоспники: тато працював обліковцем, мама гнула спину на цукрових буряках. «Тата за другої світової війни вивезли на примусові роботи під Магдебург, – згадує Володимир Костянтинович. – Додому звідтіля привіз зінгерівську машинку для стрижки волосся, і щосуботи вечорами наша кухня перетворювалася на перукарню: на широкій лаві при стіні терпляче сиділо ледве не все чоловіче плем’я з ближніх вулиць , гості навперейми правили якісь історії чи пригоди, а я все те жадібно трамбував у пам'ять.

     А мама любила читати. Коли вона примудрялася, як поспівала, то велика таїна, але потому прочитане переповідала на рядні під яблунею двом подругам, - ланковій і доярці, і треба було бачити, як заворожено вони її слухали!»

     Володимир легко вчився у школі та закінчив її із золотою медаллю. Писати пробував зі шкільної парти. На палиці, з якою він пас вуличну череду корів, ножем були вирізані три літери – ПАЖ. Так ще підлітком зашифрував свою мрію стати письменником або журналістом.

     1975 року Володимир Комаровський закінчив факультет журналістики Львівського університету і таки здійснив задумане.

Журналістиці віддав 39 років. Точніше одному виданню – «Вільному слову» (в радянську пору «Червоний прапор»).

     Про письменництво задумався, коли почав писати для газети «Невигадані історії». І коли уже пішов заслужений журналіст на заслужений відпочинок, то почав втілювати свої задуми в життя. Спочатку це була книга про всі рівненські лісництва «Зелений слід на святій землі». Це фундаментальна праця про краян-лісівників, яка зафіксувала історію галузі у людях, які там працювали.

     І ось два роки тому вийшла художня книга «До берега правди». Тут зібрано невигадані історії, кілька повістей, оповідання, інтерв’ю, есеї. Книга була відзначена одразу двома літературними преміями: імені Михайла Коцюбинського та приватної премії сімейства Диб’яків «Рівненський акцент».

     Власне, автор хотів назвати книгу «Посіяна гривня». Але розпочалась війна і акценти довелося змінити. Є тут і сумні оповідки, є й написані з гумором. Та, як зізнається сам автор, кожен твір по 50 разів правлений. Володимир завжди вишукував те точне слово, яке в розповідях мало найбільшу вагу, було найточнішим у визначенні змісту кожного речення. Література Володимира Комаровського варта великої уваги, вона магнетична, магічна. Героями творів стали його земляки, відомі і маловідомі люди зі своїм неповторним, дуже багатим світом.

     В задумах автора уже є частина майбутньої книги під робочою назвою «Соло жайворонка». Уривки з неї опублікував часопис «Дзвін» (№ 7-8, 2024). Бажаємо Володимиру Костянтиновичу творчого довголіття і запрошуємо Вас до читальної зали Волинської обласної бібліотеки для юнацтва, щоб ближче познайомитись із творчістю митця!