#Цікавинки з часопису "Дзвін". Олесь Воля.

 

Олесь Воля (справжнє ім'я Міщенко Олександр Володимирович; 13 квітня 1952, село Винники Козельщинського району (нині Кременчуцький), Полтавської області)  -  український письменник, журналіст, мислитель, дослідник Голодомору в Україні 1932 - 1933 рр. Член Національної спілки письменників України (1992р.).

Олесь закінчив факультет журналістики Київського університету(1975). Працював журналістом у районній газеті «Радянське село», різноробочим, клерком, розповсюджувачем книжок на Петрівці. Переслідуваний органами державної безпеки, будував Байкало-Амурську магістраль, викладав літературу у вечірній школі в Сибіру (1975-77р.р.). Власний кореспондент газети «Селянська правда від Івана Бокого» та газети «Київська ГЕС». Олександр Володимирович працював також провідником у поїздах далекого сполучення (1982-86р.р.), радником НСПУ (Київ, 1988-96р.р.), відтоді – приватним підприємцем.

     Досліджувати Голодомори в Україні Олександр почав ще студентом за радянської влади, переходив з хати в хату в селах Полтавщини, розпитуючи про стражденні долі співвітчизників, про голодомор 1932 - 1933 років та політичні репресії. Окремі розповіді тих, хто пережив голод 1921-1923-го, та історії про війну видавав у районній газеті. Молодого колегу в його дослідженнях підтримував Олесь Гончар, закликаючи: «Відкладіть усе, Олександре, а книгу про голод напишіть!..»

     Молодший Олесь пообіцяв спершу самому собі, а затим принагідно й класикові вітчизняної літератури написати книгу неодмінно, чого б це не вартувало. І встиг подарувати свою вистраждану роками книгу Олесеві Терентійовичу Гончару.

     Починав писати традиційну прозу, але потім звернувся до інших жанрів - документальних свідчень, роздумів, лаконічних суджень. Ось деякі з найвідоміших книг Олеся Волі: «Я плакав на ранкову траву», «Безкровна війна: книга свідчень», «Через все пройти», «Все починається з любові»,

«Українські катрени», «Степівщина», «Діалог з великими», «Афоризми. Піраміда духу», «Перегін».

     Щоб написати фундаментальний народний епос «Мор. Книга буття України» обсягом 1152 сторінки, він кілька разів обійшов рідні краї й занотував спогади 10 тисяч очевидців про голодомор 1932-33 років.

     «Щоденник. Сорок років. 1969 - 2009» - автобіографічна оповідь письменника на 1112 сторінок. У ній представлені документи епохи, розповіді свідків, роздуми, аналіз-дослідження того, що чинили й чинять вороги і недруги над підневільним, ошуканим українським народом.

     Мрією Олеся Волі було видати 15-ти томник робіт, яким присвятив все життя. І цьому допоміг депутат Полтавської облради Руслан Телятник. Як результат, 15-ти томник робіт, виданий в Житомирі, побачив світ. Та він не зупиняється, попри хвороби продовжує працювати, створюючи нові твори. Томи вже передано до музеїв та бібліотек району.

     Лауреат літературних премій імені Олеся Гончара (2004)  та Григорія Сковороди(2009), грошову частку якої письменник побажав передати на благодійні цілі.

     У часописі «Дзвін» (№5-6, 2024) опубліковано діалог О.Кавуненка із Олесем Волею - «Сходження». Запрошуємо Вас до читальної зали Волинської обласної бібліотеки для юнацтва аби поринути у думки та спогади письменника.