понеділок, 27 травня 2024 р.

#Цікавинки з часопису "Всесвіт". Меггі О’Фаррелл "Гамнет".

 

     Меггі О’Фаррелл – прозаїк з Північної Ірландії. Її відомий перший роман «Після того, як ти пішов» отримав премію Бетті Траск, а пізніший роман «Рука, яка вперше тримала мою» – премію Коста за роман 2010 року. У 2020-21 р.р. роман М. О’Фаррелл «Гамнет» був відзначений преміями одразу трьох престижних літературних конкурсів. Авторитетний журнал «The New Yorker» назвав її твір видатним історичним романом.

      Твір переосмислює створення найвідомішої п’єси Вільяма Шекспіра «Гамлет» крізь призму дружини драматурга. У ньому дружина Шекспіра, Агнес (її справжнє ім’я – Енн Гетевей) переживає смерть їхнього єдиного сина, Гамнета, який помер через хворобу. У книзі також простежується початок стосунків жінки з молодим Шекспіром.

   Події відбуваються у 80-ті роки XVІ ст., коли молодий вчитель латини закохується у прекрасну дівчину із соколом – травниця Агнес. Це насправді не просто черговий історичний роман, це історія однієї з головних драм у європейській літературі. Так, п’єса «Гамлет» написана на честь Гамнета – сина В. Шекспіра. Сам Шекспір тут, до речі, лишиться неназваним. Він – учитель латини, він – батько Гамнета, він – драматург, однак, він ніколи не Шекспір. Це видається справедливою компенсацією за те, що жінки в історії літератури були дуже довго не підсвічені. І, попри те, що ми звикли вважати саме Шекспіра основою, головою цієї родини – це патріархальна історія – Агнес тут постає, як така собі природна сила. Адже, це історія до кризи Просвітництва, до того, як почали мислити цілком раціонально.

    Саме тому те, що Агнес тут ближча до природи, тонше відчуває цей світ, нарешті вона травниця і живе на межі лісу – видається цілком природним. Саме Агнес і її відчуття в центрі цього роману. Побачивши варіант імені свого сина на афіші, вона відчуває, ніби він помирає вдруге. Вперше юнак помер ще в одинадцять років, і це була чума, яку назовні випустила сестра Гамнета, коли просто відкрила пакунок із скляним намистом. Саме образ краси, яка завжди приховує смерть і є однією із основних концепцій роману.

     Це книжка про любов та про смерть, а головне – це книжка, де немає ніякого безособового «тіла всі заберіть». Кожна загибель тут переживається дуже серйозно, а кожна смерть означає абсолютний кінець. Символічно, що Агнес постійно просить долі для мешканців містечка у богів і небес, але, на жаль, допрошується для всіх, окрім себе. Роман Меггі О’Фаррелл «Гамнет» є такою собі компенсацією – так, Агнес не допросилась життя та долі для свого сина, однак це не завадило їй стати головною героїнею одного з найкращих романів останнього десятиліття.

     У 2020 році «Гамнет» отримав Жіночу премію за художню літературу й премію Національного кола книжкових критиків за художню літературу.

Часопис «Всесвіт» (N 1-4 за 2024 рік) вперше публікує уривки роману Меггі О’Фаррелл в українському перекладі Є.Канчури. Отож, всіх, хто захоче познайомитись із творчістю однієї з найсильніших сучасних романісток, ми чекатимемо у читальній залі Волинської обласної бібліотеки для юнацтва.


Немає коментарів:

Дописати коментар