Найсекретніша бібліотека світу.

    7 червня 1929 року згідно з Латеранськими угодами було утворено державу Ватикан-або Державу-Місто Ватикан—резиденцію Папи Римського, територію Святійшого Престолу (Престолу Святого Петра), центрального органу Католицької Церкви. Знаходиться посеред Риму в Італії.

   У найменшій у світі державі знаходиться одна з найбільших колекцій знань людства - Ватиканська апостольська бібліотека.

    Прихильники творчості американського письменника Дена Брауна пам'ятаюсь, що у романі “Ангели і демони” професор Роберт Ленгтон починає своє розслідування саме з ватиканської бібліотеки.

    Її описи в романі  вражають: у стінах бібліотеки зберігається понад 180 000 рукописів, 1 600 000 друкованих книг, понад 8 600 інкунабул, понад 300 тисяч монет і медалей, 150 000 карт, гравюр і малюнків та понад 150 000 фотографій - безцінні скарби світової культури. Проте потрапити у бібліотеку може далеко не кожен дослідник, а про простих смертних – не може бути й мови.

     Проте чимало дослідників припускають, що у приміщенні бібліотеки є таємні кімнати, де заховано рідкісні твори. Що приховує Ватиканська бібліотека? Чому її архіви так старанно оберігають? Пропонуємо вашій увазі кілька цікавих фактів про цю книгозбірню.

     У червні 1475 року було задокументовано відкриття Ватиканської бібліотеки. Фонд її на той час вже налічував 2527 творів, адже збір книг та створення архівів розпочалося ще у IV столітті за часів Папи Дамаса I. Віками книгозбірня зазнавала нападів та грабунків, відтак рукописи перевозили з одного місця в інше. Основою для бібліотеки стали твори, знайдені Папою Євгенієм IV, а також приватна колекція його наступника – Папи Миколая V.

      Дехто навіть висуває теорії про те, що частину фондів книгозбірні становлять твори Александрійської бібліотеки. Іншим припущенням є те, що начебто там заховані книги тольтеків — давнього індіанського народу – що містять дані про зникле золото інків, а також інші таємниці історії Землі. Врешті, це лише здогадки, жодних доказів яких наразі не існує.

     У 1587 році під керівництвом папи Сікста V почалось будівництво окремої будівлі для бібліотеки.

  Зміст великої кількості праць увічнили для наступних поколінь безліч переписувачів. У той період в колекції знаходилися не тільки теологічні праці і священні книги, а й класичні твори латинської, грецької, давньоєврейської, коптської, древнесірійской і арабської літератур, філософські трактати, праці з історії, юриспруденції, архітектурі, музики та мистецтва. 

    На початку XVII століття було побудовано окрему будівлю, в якій розмістився Секретний архів. Доступ в цю частину бібліотеки був обмежений - таким він залишається і в даний час, до ряду документів ніякі відвідувачі допущені бути не можуть.

 

 

   Загальна протяжність полиць з документами становить 85 кілометрів. В архіві зберігаються документи пап і їх представників, окремих родин, а також спадщина монастирів, чинів, аббатств і безліч манускриптів, що мають неоціненну історичну цінність. 

    Потрапити у приміщення бібліотеки та отримати шанс поглянути на давні манускрипти та рідкісні видання має далеко не кожен. Охочі відвідати бібліотеку проходять жорсткий відбір. Кожен повинен подати заявку та аргументувати потребу у архівних документах. При цьому допускаються зазвичай лише викладачі вищих навчальних закладів, докторанти та науковці. Щодня переступають поріг книгозбірні близько 150 відвідувачів. Окрім того, виносити книги за межі бібліотеки може тільки Папа Римський. Також лише Папа має доступ до певних відділів бібліотеки.  

     При цьому Ватиканська книгозбірня вважається однією з будівель, яка має найпотужнішу систему охорони у світі, кращу, ніж будь-яка атомна електростанція. Окрім численних гвардійців, бібліотека захищена сучасною кількарівневою охоронною системою. Тож винести щось зі стін будівлі вкрай важко. До речі, у 1996 році бібліотека притягнула до судової відповідальності американського професора, що вирвав із манускрипту Франчески Петрарки (XIV століття) кілька аркушів.

      У 2012 році деякі унікальні документи Секретного архіву були представлені до уваги публіки на виставці Lux in Arkana. Серед експонатів були, зокрема, протокол допиту Галілео Галілея, вирок, винесений Джордано Бруно, передсмертний лист королеви Марії-Антуанетти ... 

    Тим часом, щоб розширити доступ до рідкісних документів, у 2010-му бібліотека розпочала створення електронного архіву видань, оцифрувавши вже понад шість тисячі манускриптів. Перегляд сторінок давніх книг став можливим з 2013 року. Деталі можна знайти за посиланням

https://www.vaticanlibrary.va/home.php?pag=servizi 

#Літературні_подорожі