неділю, 17 травня 2020 р.

Романтична традиція, що прийшла до нас з книги.

     У закоханих їснує романтична традиція- навішувати замки Вічного Кохання десь біля водойм, а точніше — на мостах, кидаючи ключі у воду. Кожен з нас бачив ці замки, їх можна зустріти практично у кожному місті. 


Закохані навішують символи свого безсмертного кохання на поруччя мостів, на грати, ліхтарі, - де тільки є вільне місце. Комунальні служби зрозуміли, що боротьбу з закоханими програють, тому змирилися та виділяють під романтичний ритуал спеціальні місця, ставлять металічні дерева, великі ковані серця. 



Талісманів кохання так багато, що іноді здається: цей ритуал існує дуже давно. Але...

Традиція вішати замки на мостах з'явилась не так давно, - на рубежі третього тисячоліття. І відбулося це в Італіі. Її автор — сучасний італійський письменник Федерико Моччіа. Його дебютний роман “Три метри над небом” (італ. “Tre metri sopra il cielo”), що вийшов друком в 1992 році, став міжнародним бестселером, а однойменний фільм 2010 року за короткий час - культовим

   І саме цей твір став прародителем оригінального весільного ритуалу.. Письменник довгенько не міг придумати, як його герої Бабі і Степ будуть давати одне одному обітницю кохання і вірності.

        Майже в усіх містах є своє “святе” місце для закоханих. У Римі такого місця не виявилося. Не знаходячи жодного цікавого варіанту традиції, письменник вирішив винайти її сам. Саме з його легкої руки міст Понте Мільвіо стає тим самим сакральним місцем не тільки для його героїв, але й для усіх закоханих Риму.

    Бідолаха міст стає ледь помітним під величезною кількістю замків. Одного разу, не витримав їх ваги та й впав один з ліхтарів. Влада неодноразово намагалася втрутитися, навести лад на Понте Мільвіа, але успіху не досягла: римські закохані віддавати свою святиню не погоджуються.



Немає коментарів:

Дописати коментар