Ох, о полюбляють деякі наші селібріті від політики кинути в народ фразочки на кшталт «два борщі ти не з’їси, на двох машинах не поїздиш, два костюми не одягнеш», хоча ділитися отим другим борщем, костюмом чи автівкою з нужденним ближнім насправді не дуже-то поспішають. Скорше навпаки, дорвавшись усіма правдами і неправдами до омріяної влади, метикують, як-то ще щось під себе підгребти, аби і діткам, своїм, природно ж, не нашим, на масну канапку, якісну іномарку, гламурний прикид та на все, про що нам і мріяти не дозволено, лишилось. Сумно, звісно ж, від таких реалій, особливо у час, коли смеркає зарані і природа перестає тішити око яскравістю барв і наближається до нас дата, коли ми маємо вшанувати усіх тих, хто став на захист нашої демократії, хто віддав своє життя заради ліпшого майбутньго і тих, хто продовжує усім своїм життям, вчинками, а не гарними словами впроваджувати добре та мудре у наші серця, пробуджуючи наші найкращі почуття та якості – День Гідності та Свободи. Як добре, що такі люди не перевелись, бо на них тримається світ і вони вселяють надію, підтримують віру, дарують любов.
Саме таким є Сергій Іванович
Балицький – підприємець, благодійник, активний учасник майдану, волонтер,
депутат Луцької міської ради. І, зовсім невипадково, що саме він був бажаним
гостем нашої книгозбірні на тематичному вечорі «Люди доброї волі», котрий
відбувся в читальній залі книгозбірні 19-го листопада. Адже волонтерський центр
«Серце патріота», засновником котрого він являється, робить воістину
благородну, милосердну, корисну – всі ці слова здаються надто слабкими, аби
виразити суть – СПРАВУ. Та ті, що прийшли на цю зустріч, а саме –
старшокласники загальноосвітньої школи села Забороль – в повній мірі змогли
зануритись в атмосферу щирості відвертої розповіді Сергія про прості і не завше
безпечні будні волонтера. Про те, як доставляється безцінний груз воїнам АТО,
як збираються кошти, з яким труднощами доводиться часом боротися і які перепони
долати і яка то радість – бачити усмішку на устах тих, хто там, на передовій,
щомиті ризикує собою і та усмішка – то найбільша дяка і тоді усі оті труднощі
та перепони не здаються уже такими важливими.
Важливе інше – бути ЛЮДИНОЮ за
будь яких умов. Без сумніву, що цей месседж і винесли з собою вдячні глядачі-слухачі
з нашого тематичного вечора. А, натомість, зробили безліч жовто-блакитних
«фєнєчок», котрі скоро відправлять волонтери бійцям на Схід і пан Сергій
пообіцяв зробити це при першій же нагоді. І плели їх не тільки дівчата, а й
хлопці виявили неабиякий ентузіазм на нашому майстр-класі. Можливо, ця маленька
«фєнєчка» стане для когось теплим привітом з рідної домівки, гарною звісткою
про те, що в них вірять, на них покладають великі сподівання, їх чекаютьJ
Немає коментарів:
Дописати коментар